Українська література | 5 - 9 классы
Переклаз тексту садок вишневий коло хати.
НАДО СДАТЬ ЧЕРЕЗ 25 МИНУТДайте відповідь на питання?
НАДО СДАТЬ ЧЕРЕЗ 25 МИНУТ
Дайте відповідь на питання.
(по тексту "Джим Гудзик та машиніст Лукаc")
1.
В якій країні жив машиніст Лукас?
2. Як звали паротяжиху Лукаса?
3. Ім’я драконихи, яка була вчителькою
4.
Що кинула Лі Ши в річку?
5. Як звали короля на острові Недоладія?
6. Що снилося дітям, коли вони покидали місто Драконів?
БУДЬ ЛАСКА красиво текст на вибір воно 3 бали коштує а даю 20?
БУДЬ ЛАСКА красиво текст на вибір воно 3 бали коштує а даю 20.
Тести за поемою «Наймичка» Т?
Тести за поемою «Наймичка» Т.
Шевченка1.
Повернувшись благополучно додому („Наймичка"), Марко.
А Помолився Богу.
Б Поцілував рідну землю.
В Заспівав веселої.
Г Подякував воликам.
2. Караючи свою нещасливу долю („Наймичка"), Ганна зверталася .
А До широкого степу.
Б Бога.
В Туману.
Г Батьків.
3. Трохим з Настею („Наймичка") сумували через те, що : А Були бідними.
Б Повсякчас втрачали здоров’я.
В Вимушені працювати на пана.
Г Не мали дітей.
4. Старі вирішили прийняти до себе наймичку („Наймичка"), бо : А Вважали себе за багатих.
Б Вже нездужали.
В Вона дуже сльозно просила.
Г їм важко було працювати на городі.
5. Рід діяльності Марка („Наймичка").
А Ковальство.
Б Чумакування.
В Мисливство.
Г Гончарство.
6. Через те, що син наймички тривалий час не повертався („Наймичка"), вона : А Мусила розважати його дружину і дітей.
Б Зверталася з молитвою до Святого Миколая.
В Ходила до ворожки цікавитися долею улюбленця.
Г Вирушила на його пошуки.
7. Якого подарунка віз Марко Ганні?
(„Наймичка") А Сукна дорогого.
Б Шитий пояс.
В Червоного шовку.
Г Парчі золотої.
8. Про кого не згадується у творі „Сон" („На панщині пшеницю жала")?
А Про офіцера.
Б Ланового.
В Жінку - кріпачку.
Г Івана.
9. Під час блукання у неділю вранці - рано („Наймичка") героїня наспівувала.
А „Ой степи широкії".
Б „Ой у полі могила".
В „Кукувала зозуленька".
Г „Ой у полі вітер віє".
10. Дід виїхав до Городища („Наймичка"), аби : А Придбати необхідних ліків.
Б Відвідати сина, який там служив у війську.
В Запросити до себе кумів.
Г Продати дещо з хатнього краму.
11. Після тривалих страждань Ганна („Наймичка") відчула себе щасливою тоді, коли : А Знаходилася поруч зі своєю дитиною.
Б Мала можливість заробити на хліб.
В Підкинула власну дитину чужим людям.
Г Батьки дозволили їй повернутися додому.
12. Під час весілля Марка („Наймичка") Ганна.
А Обробляла городину.
Б Співала і танцювала.
В Жебракувала в Городищі.
Г Пішла на прощу до Києва.
13. Наприкінці твору „Наймичка" героїня.
А Зізналася Маркові, що вона його мати.
Б Залишила хату сина і вирушила у мандри.
В Вирішила присвятити останні роки життя службі Богові.
Г Утопилася з горя.
Напишіть докладний переказ тексту публіцистичного стилю?
Напишіть докладний переказ тексту публіцистичного стилю.
( если можно пару тектов)
ПАСІЧНИКИ
Бджільництво завжди було в Україні у великій пошані.
На схилі літ
запорожці часто йшли не до монастиря, а на пасіку.
До речі, саме на пасіці
провів свої останні роки кошовий отаман Іван Сірко.
Місце для пасіки вибирали затишне й мальовниче.
Вулики ставили
вічками на південь.
Самі вічка робили досить вузькими, щоб бджоли могли
захищатися від нападу сторонніх комах.
Пасіку огороджували невисоким тином.
Як оберіг тут височів хрест,
бажано, щоб він був виструганий із розбитого блискавкою дерева.
На пасіці
обов’язково тримали ікону із зображенням заступників бджіл Зосима й
Саватія.
Узяти в малої комашини солодку рідину – справа ніби й нескладна.
Та
скільки старанності, обережності й терпіння вимагалося від пасічника!
Узимку вулики зберігалися в спеціальному утепленому напівземляному
приміщенні.
Звалося воно омшаник.
Уперше вулики виставляли на пасіку
десь на третьому тижні весни.
Перед тим їх обкурювали волошкою, щоб
запобігти виникненню цвілі.
Після зимівлі бджоли були кволими, тому їх підгодовували патокою.
До неї підмішували корицю, гвоздику тощо.
На початку літа бджіл вивозили в степ.
Купальської ночі їх годували
востаннє.
21
Пасічники доглядали за малими трудівницями.
Проти воскової молі
натирали рамки часником.
Щоб відлякати мурашок, на дно вуликів клали
полин та м’яту.
Мед брали, обкурюючи вулики димом сірки або тютюном, щоб не
зашкодити комахам.
Бувало це двічі на рік, скажімо, на початку серпня та у
вересні.
Вийняті з вуликів стільники заносили в теплі приміщення й клали у
спеціальні сита, що стояли над коритами, куди стікав мед.
Спорожнілі соти
перетоплювали на віск.
У жовтні господар, покропивши бджіл святою водою, ставив вулики до
омшаника.
Цілющий та поживний мед діставався нелегко.
Витрачати його
намагалися обережно й економно.
(За В.
Супруненком.
).
Розтлумачити афоризм Довженка :"Сама доброчинність стає пороком, коли застосовують її помилково"?
Розтлумачити афоризм Довженка :
"Сама доброчинність стає пороком, коли застосовують її помилково".
Твір на тему чому вірш Т?
Твір на тему чому вірш Т.
Шевченка садок вишневий коло хати є ліричним (3 - 5 речень)
ДУЖЕ ТРЕБА!
Повторіть зміст твору "Ніч перед Різдвом"?
Повторіть зміст твору "Ніч перед Різдвом".
Заповніть табличку за такими категоріями (навести приклади з тексту) : українські традиції, фольклорні образи, казкові елементи.
СРОЧНО?
СРОЧНО!
Кому з відомих літературних персонажів належать ці слова : « Моє багатство єсть моє добре ім′я ; через вас люди начнуть шептати про мене, а для дівки.
Коли об ній люди шепчуть.
»? .
Помогите срочно1?
Помогите срочно1.
Прізвище Остапа?
2. Чому пан викликав Остапа?
3. Як погрожував пан Остапові?
4. На кого більше сердився Остап?
5. Чому Соломія вирішила допомогти Остапові?
6. Чому вони не разом?
7. Хто привив Остапові любов до волі?
8. Як Остап назвав Соломію9.
Що сталося біля переправи?
10. Кому не вдалося переправитися?
11. Як звали мірошника з Поділля?
12. Чому Остап і Соломія вирішили звернутися до мірошника?
13. Задум Якима?
14. Що забули втікачі на плоті?
15. Яке почуття охопило Остапа після переправи?
16. До чого це призвело?
17. Чого злякалась Соломія?
18. Чому ж вирішила все ж таки йти далі?
19. Що дивувало Соломію у плавнях?
Чому?
20. Кого кликав Остап у мареннях?
21. Що турбувало Остапа, коли залишився сам?
22. Хто турбував Остапа?
23. Про що почав думати Остап у плавнях наодинці?
24. Чого хотів перед смертю Остап?
25. На кого натрапила Соломія під час своєї подорожі?
26. Де працювала Соломія?
27. Що хотіла молода жінка купити на базарі?
28. Кого зустріла на базарі Соломія?
29. Що сталось із Остапом?
30. Що таке «конак»?
31. Хто такий «драгоман»?
32. Хто такий Гіца?
33. Що вирішила місцева влада щодо Остапа?
34. Що таке «бакшиш»?
35. Де Соломія взяла гроші на підкуп?
Про що цей вірш Мацуо Басьо?
Про що цей вірш Мацуо Басьо?
«Із далеких літ
скільки всього нагадав
цей вишневий цвіт!
»
СРОЧНООООООО!
ДУЖЕ ПОТРІБНО!
На этой странице находится ответ на вопрос Переклаз тексту садок вишневий коло хати?, из категории Українська література, соответствующий программе для 5 - 9 классов. Чтобы посмотреть другие ответы воспользуйтесь «умным поиском»: с помощью ключевых слов подберите похожие вопросы и ответы в категории Українська література. Ответ, полностью соответствующий критериям вашего поиска, можно найти с помощью простого интерфейса: нажмите кнопку вверху страницы и сформулируйте вопрос иначе. Обратите внимание на варианты ответов других пользователей, которые можно не только просмотреть, но и прокомментировать.
Ответ :
У цій поезії все ніби так просто : вечір пізнього травня, зорі, тиша, сім'я вечеряє, мати клопочеться, плугатарі повертаються з поля, дівчата співають ідучи, щебече соловейко.
Як же тепло, затишно, божественно в аурі цієї поезії!
Це восьмий вірш у Шевченковому циклі «В казематі», восьма дума у дев'ятому невольничому колі ув'язненого поета.
Нібито все у цьому творі просто і ясно.
Проте відчувається й щось причаєне, потаємне, нерозгадане.
У кожному слові трьох строф поезії розлите душевне батьківське тепло.
На українську родину поет дивиться добротворними батьківськими очима.
Він милується матір'ю, дочкою, яку ще треба «научати», дітьми, домашньою злагодою, таким простим і досконалим ладом родини, що вечеряє, справляючи найдавніший отой, милий, людяний обряд.
Кожне слово поезії пронизане силою, що йде від розуміння Шевченком чоловічої відповідальності за сімейне гніздо рідного народу.
Та бачимо : зібралась, повечеряла бідна родина і спати лягла, проте чоловіка — батька й охоронця — у ній немає.
Чи чумакує, чи вбитий десь на війні, чи поневіряється по заробітках, чи, може, помер?
Плугатарі повертаються з поля до своїх сімей, а в цій родині свого плугатаря не ждуть.
Запеченими устами Шевченка говорить чоловік, мужчина, князь свого роду - племені.
Головна чоловіча великодушна відповідальність — за малу, сімейну державу.
І саме в родині — єдино надійна духовна опора чоловіка.
Поезія «Садок вишневий коло хати» — то стогін душі окраденого долею чоловіка - одинака, до того ще й закинутого далеко від рідної землі.
Проте ця поезія, мабуть, як жодна інша, доводить цілковиту несхитність Шевченка, готовність його за своє, за рідне стояти до останнього подиху.
Бо то є його українська сутність.
Сутність чоловіка - захисника, чоловіка - оборонця.
Яким же разючим контрастом є нинішній стан українського чоловіцтва!
Немає ладу в державі — суцільні незгоди в сім'ї.
Немає законів, які надійно ту сім'ю захищали б.
Виховний простір — передовсім телебачення — віддано зайдам і пройдисвітам, а їм абсолютно байдужа українська сімейна традиція як основа державності.
Чоловік - трудівник позбавлений матеріальної основи для плекання божественного саду власних дітей.
Можливо, тому й шириться пошесть наркоманії, розбещеності, пиятики, побутової розпусти?
А сім'ї незрідка вкладаються не вечерявши, хіба що ситі «хрущами» нескінченних обіцянок.
Коли тут кого «научати»?