Українська література | 5 - 9 классы
Цитати Пантелеймона із твору Енеїда.
Цитата з твору ''Неймовірні пригоди І вана Сили''чому Iванм Сила був хоробрий і сильний?
Цитата з твору ''Неймовірні пригоди І вана Сили''чому Iванм Сила був хоробрий і сильний.
План до твору місце для дракона?
План до твору місце для дракона.
Цитата характеру "Захара Беркут"?
Цитата характеру "Захара Беркут".
Цитати та опис Максима з твору Захара беркута поможіть?
Цитати та опис Максима з твору Захара беркута поможіть!
Допоможіть напимати 10 цитат до твору "хіба ревуть воли, як ясла повні?
Допоможіть напимати 10 цитат до твору "хіба ревуть воли, як ясла повні?
".
Цитати до образу Мартина Борулі?
Цитати до образу Мартина Борулі.
Цитати Павлюся за твором (за сестрою)?
Цитати Павлюся за твором (за сестрою).
Напишіть цитати хуха моховинка?
Напишіть цитати хуха моховинка.
План до твору несудилося?
План до твору несудилося.
Проблематика твору "За сестрою"?
Проблематика твору "За сестрою".
На этой странице сайта, в категории Українська література размещен ответ на вопрос Цитати Пантелеймона із твору Енеїда?. По уровню сложности вопрос рассчитан на учащихся 5 - 9 классов. Чтобы получить дополнительную информацию по интересующей теме, воспользуйтесь автоматическим поиском в этой же категории, чтобы ознакомиться с ответами на похожие вопросы. В верхней части страницы расположена кнопка, с помощью которой можно сформулировать новый вопрос, который наиболее полно отвечает критериям поиска. Удобный интерфейс позволяет обсудить интересующую тему с посетителями в комментариях.
Зевс (Зевес або Юпітер) — верховний бог, бог блискавки і грому.
Зевс зображений як деспот, п’яниця з вередливим характером.
«Зевес тоді кружав сивуху І оселедцем заїдав ; Він, сьому випивши восьмуху, Послідки з кварти виливав» • Юнона (Гера) — богиня шлюбу, його дружина.
Показана як жінка з дуже поганим характером («зла Юнона, суча дочка»), заздріслива, підступна, любить інтриги.
«Розкудкудакалась, як квочка, — Енея не любила — страх ; Давно вона уже хотіла, Його щоб душка полетіла К чортам і щоб і духне пах».
• Венера (Афродита) — богиня кохання, побічна дочка Зевса, мати Енея.
Показана як жінка з легковажною поведінкою, шльондра, готова на все заради успіху власного сина Енея.
«Проворна, враг її не взяв» «Венера молодиця сміла, Бо все з воєнними жила, І бите з ними м’ясо їла, І по трактирах пунш пила ; Частенько на соломі спала, В шинелі синій щеголяла…» «…Підтикавшись десь поли, / Фуруює добре, навісна.
/ Коли сама з ким не ночує, / То для когось уже свашкує, / Для сього тяжко поспіша» • Меркурій — бог торгівлі, посланець богів, син Зевса.
«Ввесь ремінцями обв’язавшись, / На голову бриль наложив ; / На грудях з бляхою ладунка, / А ззаду з сухарями сумка, / В руках нагайський малахай».
Плутон «Пекельний, гаспидський коханець, / Іще себе там не нагрів?
/ Завів братерство з дияволами / І в світі нашими бідами / Не погорює ні на час».
2) Земні герої : Еней — троянський цар, син Венери й Анхіза.
«Прямий, як сосна, величавий, Бувалий, здатний, тертий, жвавий…» «Він моря так уже боявся, / Що на богів не полагався / І батькові не довіряв» Суперечливий персонаж, з одного боку, ледачий, «на всеє зле проворний», занадто любить пиячити, гуляти, з іншого боку, коли йдеться про інтереси троянців, громадський обов’язок, Еней веде себе достойно, навіть героїчно.
Анхіз — цар Трої, батько Енея.
Низ та Евріал — троянські воїни.
В останніх розділах поеми серед троянців Котляревський виділяє два образи — Низа й Евріала.
Ці юнаки приєдналися до троянського війська, щоб допомогти йому воювати проти ворога, і поплатилися життям.
Котляревський захоплюється мужністю воїнів і через їхні образи висловлює свої погляди на те, як потрібно любити й обороняти Вітчизну : «Любов к отчизні де героїть, Там сила вража не устоїть, Там грудь сильніша од гармат».
«Хоть молоді були, та гожі І кріпкі, храбрі, як харциз.
В них кров текла хоть не троянська, Якась чужая – бусурманська, Та в службі – вірні козаки».
(автор про Низа та Евріала).
«Де общеє добро в упадку, Забудь отця, забудь і матку, Лети повинность ісправлять» (слова Евріала про те, що слід передусім дбати про обов’язок перед громадою, а не про особисте життя ; Евріал ризикує життям, незважаючи на те, що в нього є старенька мати).
Дідона — цариця Карфагена, коханка Енея.
«Розумна пані і моторна, Трудяща, дуже працьовита, Весела, гарна, сановита, Бідняжка – що була вдова…» На прикладі Дідони показано, як любовна пристрасть веде досить порядну жінку до божевілля й загибелі : «Енея так вона любила, Що аж сама себе спалила, Послала душу к чорту в ад».
Латин — цар Латинської землі.
Цей персонаж змальований іронічно : надзвичайно скупий, занадто обережний та боягузливий, майже не втручається в реальне управління державними справами, намагається уникнути воєн будь - якою ціною.
«Земелька ся була Латинська, Завзятий цар в ній був Латин ; Старий скупиндя – скурвисинська, Дрижав, як Каїн, за алтин».
Амата — його дружина.
Дуже пихата жінка, інтриганка, любить війни та конфлікти.
Лавінія (Лавіся) — їх дочка.
Вродлива юна дівчина, у якої багато залицяльників.
«Дочка була зальотна птиця І ззаду, спереду, кругом, Червона, свіжа, як кислиця, І все ходила павичом.
Дородна, росла і красива, Приступна, добра, не спесива, Гнучка, юрлива, молода…» Турн — цар рутульський.
Закоханий у Лавінію, дуже гордий та пихатий, впертий та войовничий суперник Енея.
«Не в шутку молодець був жвавий, Товстий, високий, кучерявий, Обточений, як огірок ; І війська мав свого чимало, І грошиків таки бряжчало, Куди не кинь, був Турн царьок».