Українська література | 5 - 9 классы
Цитата характеру "Захара Беркут".
Зміст повісті Захар беркут?
Зміст повісті Захар беркут.
Образ Мирослави з повісті " Захар Беркут " цитатами?
Образ Мирослави з повісті " Захар Беркут " цитатами.
Твір про Захара Беркута?
Твір про Захара Беркута.
Його риси характеру.
Цитати та опис Максима з твору Захара беркута поможіть?
Цитати та опис Максима з твору Захара беркута поможіть!
Цитати образу Максима в повісті "Захар Беркут"?
Цитати образу Максима в повісті "Захар Беркут".
Твір на тему "Сила народу в едності" по тексту Захар Беркут, з цитатами?
Твір на тему "Сила народу в едності" по тексту Захар Беркут, з цитатами.
Якими рисами характеру був наділений Захар беркут?
Якими рисами характеру був наділений Захар беркут.
Образ Максима із повісті ''Захар Беркут'' з цитатами?
Образ Максима із повісті ''Захар Беркут'' з цитатами?
Образ Максима із повісті ''Захар Беркут'' з цитатами?
Образ Максима із повісті ''Захар Беркут'' з цитатами?
Дякую.
Цитати до образа максима в повісті захар беркут?
Цитати до образа максима в повісті захар беркут.
На этой странице сайта размещен вопрос Цитата характеру "Захара Беркут"? из категории Українська література с правильным ответом на него. Уровень сложности вопроса соответствует знаниям учеников 5 - 9 классов. Здесь же находятся ответы по заданному поиску, которые вы найдете с помощью автоматической системы. Одновременно с ответом на ваш вопрос показаны другие, похожие варианты по заданной теме. На этой странице можно обсудить все варианты ответов с другими пользователями сайта и получить от них наиболее полную подсказку.
«Громада — то був його світ, то була ціль його життя», — пише автор.
Максим : «Але мій батько досвідний чоловік і радо служить громаді.
Як він говорить на раді громадській, так не зуміє ніхто в цілій верховині.
Громада слухає батькової ради, але власті батько мій не має і не жадає її».
«…Все те запалювало його гарячу душу до бажання — віддати ціле своє життя на поправу й скріплення добрих громадських порядків у своєї рідній Тухольщині».
"
«…Се був сивий, як голуб, звиш 90 - літній старець, найстарший віком у цілій тухольській громаді.
Батько вісьмох синів, із яких три сиділи вже разом із ним між старцями… Високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя й знанням людей та обставин, З.
Беркут був правдивим образом тих давніх патріархів, батьків і провідників цілого народу, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази.
Невважаючи на глибоку старість, Захар Беркут був іще сильний і кремезний.
…Сад, пасіка й ліки — се була його робота».
Світ, був і в Галичині, і в Києві, бачив князів і їх діла, пізнав вояків і купців, а його простий, ясний розум складав усе бачене й чуте, зерно до зерна, в скарбницю пам’яті, як матеріали для думки».
• «…Знали його не лиш як чудовного лікаря, що лічить рани і всякі болісті, але й не менш як чудового бесідника та порадника, котрий «як заговорить, то немов би тобі в серце вступає», а як порадить чи то одному чоловікові, чи й цілій громаді, то хоч цілий майдан старців набери, то й ті вкупі, певно, ліпшої ради не придумають…Віддавна Захар Беркут прийшов був до того твердого переконання, що як чоловік сам - один серед громади слабий і безрадний, так і одна громада слаба і що тільки спільне порозуміння і спільне ділання многих сусідніх громад може надати їм силу і може в кожній громаді поокремо зміцнити свобідні порядки громадські».
• «Він за молодших часів часто ходив по громадах, бував на їх копних зборах, старався пізнати добре їх потреби й людей, і всюди ради та намови його змагали до одного : до скріплення дружніх, товариських і братерських зв’язків між людьми в громадах і між громадами в сусідстві».
• «Нам не потрібно милості від боярина і ні за що ставати нам рабами — се причина, для чого він ненавидить нас і прозиває нас смердами.
Але ми знаємо, що гордість його пуста і що правдиво свобідному чоловікові личить не гордість, а супокійна повага та розум».
• «Раз умирати кождому, але славно вмирати — се не каждому лучається».
• «Недалеко від побоєвища, захищений кам’яною брилою від стріл, сидів на соломі Захар Беркут, занятий при ранених.
Він повиймав їм із ран стріли, повимивав рани при помочі Мирослави і заходився перев’язувати їх, поприкладавши якоїсь скусно приладженої живиці».
• «Коли б про нього справді йшло діло, то я сказав би вам : “Я не маю сина, мій син погиб в бою.
Але тут діло йде про нашу оборону і тепер мусили б усі, неприготовані, погинути від монголів.
Для того я говорю вам : не дбайте про мого сина, а рішайте так, якби він був уже в гробі”».
• «…Міняти одного хлопця за руїну наших сусідів се була б ганьба, була б зрада».
• «Коли б діло йшло тільки між мною та твоїм бегадиром, то я радо віддав йому все, що маю, навіть свою власну стару голову, за увільнення сина.
Але ти радиш нам нерівну заміну, при якій скористати можу тільки я сам і мій рід, але стратити мусить не тільки одна громада, а всі ті громади, через які мусить іти ваш похід».
• «Зломи другий раз погану силу так, як зломив її перший раз, коли могутньою рукою розбив сесю кам’яну стіну, і дав водам протоку, і дарував людям отою прекрасну долину!
Загати її тепер назад, нехай згине горда ворожа сила, що тепер знущається над нами».
• Максим : «Мій батько не на вітер говорить.
Він звик добре передумати, за ким що говорить».
• «Нехай же вам зв’язок в нинішню побідну днину буде порукою, що й наш народ так само перебуде тяжкі злигодні і не розірве свого сердечного зв’язку з чеснотою й людяним норовом!
»
• «Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас».