Українська література | студенческий
Допоможіть напимати 10 цитат до твору "хіба ревуть воли, як ясла повні?
".
Хіба ревуть воли як ясла повні як ви відноситись до самогубства галі ?
Хіба ревуть воли як ясла повні як ви відноситись до самогубства галі ?
Особливости пейзажу у твори хіба ревуть воли, як ясла повні?
Особливости пейзажу у твори хіба ревуть воли, як ясла повні.
Характеристика баби Оришки з роману "Хіба ревуть воли, як ясла повні?
Характеристика баби Оришки з роману "Хіба ревуть воли, як ясла повні?
".
Характеристика образів героїв роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?
Характеристика образів героїв роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?
» + де про цю характеристику сказано в твори).
Інтерв'ю з Галею * Хіба ревуть воли як ясла повні *?
Інтерв'ю з Галею * Хіба ревуть воли як ясла повні *.
Поясніть назву Хіба ревуть воли як ясла повні?
Поясніть назву Хіба ревуть воли як ясла повні.
Скільки років галі із твору "Хіба ревуть воли як ясла повні" Панас Мирний?
Скільки років галі із твору "Хіба ревуть воли як ясла повні" Панас Мирний?
Роман Панаса Мирного "Хіба ревуть воли як ясла повні?
Роман Панаса Мирного "Хіба ревуть воли як ясла повні?
" написано у стилі.
Помогитееее?
Помогитееее!
Раскрить цитату(як прислів'я) Хіба ревуть воли, як ясла повні?
ПОМОГИТЕ?
ПОМОГИТЕ!
Творча передісторія роману "Хіба ревуть воли, як ясла повні?
" називається.
На этой странице сайта вы найдете ответы на вопрос Допоможіть напимати 10 цитат до твору "хіба ревуть воли, як ясла повні?, относящийся к категории Українська література. Сложность вопроса соответствует базовым знаниям учеников студенческий. Для получения дополнительной информации найдите другие вопросы, относящимися к данной тематике, с помощью поисковой системы. Или сформулируйте новый вопрос: нажмите кнопку вверху страницы, и задайте нужный запрос с помощью ключевых слов, отвечающих вашим критериям. Общайтесь с посетителями страницы, обсуждайте тему. Возможно, их ответы помогут найти нужную информацию.
Тільки одна мати вміє разом кохати свою дитину і ненавидіти, жалкувати й проклинати ; бажати бачити, чути - й не дивитися, не слухати.
Життя, — що стерняста нива : не пройдеш, ноги не вколовши.
Дівчата— не розсада, щоб їх ховати геть од світу.
Дівчатам треба світу— багато світу.
Треба, щоб і їх побачили ; треба, щоб і вони бачили.
Треба, щоб було чим згадати молодий дівоцький вік!
Тільки не кожному дано знати.
Заглянути в чужу душу, зрозуміти, що там і до чого, подивитись у чуже серце.
Гляньте в його правдивим оком, то й побачите : що там діється, що там витворяється, які іноді тяжкі муки гнітять його, яке лихо розриває.
Старе серце завжди шукає, де б його погрітися, кому б його посвітити на прощання своїм погаслим світом.
Без землі— нема волі.
Земля тебе годує.
Земля хазяїном робить.
А без землі усе пропало.
І моя надія пропала.
Життя, кажуть, зжити — не поле перейти.
Життя — що погода.
Як серед ясного літнього дня, коли сонце аж пече, так гріє та світить, дивись : де не взявся вітер, надув - нагнав з усіх боків чорні хмари, — заклуботались вони ; насупилось небо.
Заховалось сонце — похмуріло.
Загуло, закрутило, закушпелило шляхом.
Зиркнула блискавка, загуркотав грім.
Гряк!
Трісь.
Доброго, кажуть, дожидати треба, а лихе - само прийде.
- Так оце та правда!
Оце вона!
- скрикнула не своїм голосом і несамовито залилась божевільним сміхом.
То був болісний лемент душі, глибока враза серця, — нікому не відомі, окрім матері.
Тільки одна мати вмів разом кохати свою дитину й ненавидіти, жалкувати й проклинати ; бажати бачити, чути — й не дивитися, не слухати.
Дожидати страшного страшніше, ніж його переживати.
Робиш, щоб було що їсти ; їси, щоб здужав робити.
Отака - то весела хліборобська доля!
Оже, хто до неї призвичаївся, тому вона здається веселою й красною… Наші хутори, села, а часом і повітові городи, обложившись родючими полями та ланами, другої долі не знають… А проте — живуть цілі довгі - предовгі віки, копаються в ситній землі, мов поприростали до неї… Яка земля, такі й люди.
Вона сита — й вони ситі ; вона голодна — й вони роти пороззявляли… Селянин без поля — старець без рук і без ніг.
Поле його годує, поле його втішає, на полі він виростає, на полі часом і вмирає… Поле — що воздух : нічим би дихати, якби зостався без його!
Важка хліборобська праця, а ще важче тому, хто її на селі не знає або не вподобає.
Тим - то до неї ще змалечку привчають селяни дітей, щоб вона здавалась ні нудною, ні тяжкою.
Діти на селі — поміч.
Аби зіп’ялось на ноги, — зараз у поле : хай змалку привикає до свого побиту!
Я не буду злий, бабусю.
Життя - що стерняста нива : не пройдеш, ноги не вколовши.