Українська література | 5 - 9 классы
Нужно написать "Опис пам'ятки культури (історії) в художньому стилі".
Твір - опис історичної пам'ятки України в художньому стилі?
Твір - опис історичної пам'ятки України в художньому стилі.
Усний твір опис зовнішності людини у художньому стилі?
Усний твір опис зовнішності людини у художньому стилі.
Твір опис памятки історії та культури в художньому стилі?
Твір опис памятки історії та культури в художньому стилі.
Твір опис науковому стилі Лисиця?
Твір опис науковому стилі Лисиця.
План до художнього твору "Михайло - семиліток"плииииииииииииииииииииииииииз как можно быстрее нужно сегодня?
План до художнього твору "Михайло - семиліток"плииииииииииииииииииииииииииз как можно быстрее нужно сегодня.
Написати твір опис, розповідь, науковий, і т?
Написати твір опис, розповідь, науковий, і т.
Д. (вибрати тільки два або три стилі) на будь яку тему.
НАПРИКЛАД!
: про рослин.
І написати твір опис про рослин і твір розповідь про рослин, та науковий.
Скласти і записати висловлювання в художньому стилі на тему : Шум листя _то мова моеї землі?
Скласти і записати висловлювання в художньому стилі на тему : Шум листя _то мова моеї землі.
Розвовідач у художньому творі це?
Розвовідач у художньому творі це?
Скласти твір опис процесу праці в художньму стилі на тему Як посадити дерево?
Скласти твір опис процесу праці в художньму стилі на тему Як посадити дерево.
Вы находитесь на странице вопроса Нужно написать "Опис пам'ятки культури (історії) в художньому стилі"? из категории Українська література. Уровень сложности вопроса рассчитан на учащихся 5 - 9 классов. На странице можно узнать правильный ответ, сверить его со своим вариантом и обсудить возможные версии с другими пользователями сайта посредством обратной связи. Если ответ вызывает сомнения или покажется вам неполным, для проверки найдите ответы на аналогичные вопросы по теме в этой же категории, или создайте новый вопрос, используя ключевые слова: введите вопрос в поисковую строку, нажав кнопку в верхней части страницы.
ПАМ’ЯТНИК КОБЗАРЕВІ.
Найголовнішою ознакою мого
трудового міста є його архітектура.
У минулому столітті центр Харкова
уособлював розкіш та індивідуальність, у тридцяті роки нашого століття -
простоту і монумен - талізм пролетарської епохи.
Але є у Харкова особливі
ознаки - місця, які уособлюють його самобутність : Держпром, «Дзеркальна
течія», пам’ятник Кобзареві.
Особливо шанують харків’яни пам’ятник
Тарасові Григоровичу Шевченку.
Його встановлено в міському парку на
вулиці Сумській.
Уминулі роки парк належав університету, він так і
називався університетським садом, а тепер він має ім’я Великого Кобзаря.
Пам’ятник розміщенний так вдало, що його видно з кожної алеї.
До того
ж, шістнадцять фігур, які оточують постать Шевченка, розташовані по
спіралі навколо центрального пілона.
Вони краще простежуються з бокових
алей.
Постать Шевченка видно здалеку, вона гігантських розмірів, близько
шести метрів, тому перехожі мають змогу вдивитися в обличчя видатного
поета.
Скульптор так вдало передав риси його зовнішності, що, здається,
можна уявити його вдачу : сміливість, допитливість, рішучість.
Від усієї
постаті віє бунтарством і непримиренністю.
Ус і шістнадцять фігур, розташовані навколо
трикутного гранітного пілона, здаються удвічі меншими за Кобзаря, проте
теж добре простежуються.
Особливо мене вражає жінка з немовлям на руках -
Катерина.
Оскільки цей пам’ятник я знаю з дитинства, то не уявляю
Катерину іншою.
Навіть читаючи твір, я бачу її саме такою, як на
пам’ятнику.
А далі, герої Шевченкових творів - гайдамаки, навіть
по - вержені (одна постать лежача) вони дужі і вражаючі, бо вони - борці
за волю.
І козак - запорожець, і миколаївський рекрут, і селяни показані
закутими, але нескореними.
Ус і інші образи - уособлення більш пізньої
доби - доби революцій і пореволюційних перетворень.
І лише одна постать
може бути уособленням усіх часів, це постать дівчини з книгою.
Хоча в
ній добре вгадується епоха років тридцятих, проте я вважаю її сучасною,
бо нинішній молоді теж властивий потяг до знань, а Харків
вважається найкрупнішим студентським містом в Україні.
Символічно і те,
що композицію розпочато і завершено жіночими постатями, адже образ жінки
у творчості Т.
Г. Шевченка - це образ України.
Скульптор М.
Г. Манізер і
архітектор І.
Г. Лангбард ставили своїм завданням показати значимість
Великого Кобзаря для минулого, сучасного і майбутнього.
І це в тридцяті
роки, коли українська культура потерпала від культу сталінізму!
А
українські актори Наталія Ужвій, Амвросій Буч - ма, Іван Мар’яненко,
Олександр Сердюк залишили свій слід не лише в театральному мистецтві, а і
в архітектурі, допомагаючи скульпторові у створенні пам’ятника.
Пам’ятник Т.
Г. Шевченкові
в Харкові було відкрито 24 березня 1935 року.
Відтоді минуло багато
часу, але кожний харків’янин пишається і тим, що цей пам’ятник є одним
із найкращих у світі, і тим, що він став невід’ємною частиною нашого
давнього і вічно молодого міста.