Українська література | 5 - 9 классы
Твір опис памятки історії та культури в художньому стилі.
Твір - опис історичної пам'ятки України в художньому стилі?
Твір - опис історичної пам'ятки України в художньому стилі.
Усний твір опис зовнішності людини у художньому стилі?
Усний твір опис зовнішності людини у художньому стилі.
Твір - опис про свійську тварину?
Твір - опис про свійську тварину.
Твір опис науковому стилі Лисиця?
Твір опис науковому стилі Лисиця.
Написати твір опис, розповідь, науковий, і т?
Написати твір опис, розповідь, науковий, і т.
Д. (вибрати тільки два або три стилі) на будь яку тему.
НАПРИКЛАД!
: про рослин.
І написати твір опис про рослин і твір розповідь про рослин, та науковий.
Нужно написать "Опис пам'ятки культури (історії) в художньому стилі"?
Нужно написать "Опис пам'ятки культури (історії) в художньому стилі".
Скласти твір опис процесу праці в художньму стилі на тему Як посадити дерево?
Скласти твір опис процесу праці в художньму стилі на тему Як посадити дерево.
Твір на тему в публіцистичному стилі дружба не послуга?
Твір на тему в публіцистичному стилі дружба не послуга.
Твір - опис на тему Осінь?
Твір - опис на тему Осінь.
На этой странице сайта размещен вопрос Твір опис памятки історії та культури в художньому стилі? из категории Українська література с правильным ответом на него. Уровень сложности вопроса соответствует знаниям учеников 5 - 9 классов. Здесь же находятся ответы по заданному поиску, которые вы найдете с помощью автоматической системы. Одновременно с ответом на ваш вопрос показаны другие, похожие варианты по заданной теме. На этой странице можно обсудить все варианты ответов с другими пользователями сайта и получить от них наиболее полную подсказку.
Як приклад можна розцінювати роман Олеся Гончара " Собор".
Собор, зображений у романі, мабуть, найбільше схожий до козацької дерев'яної церкви уНовомосковську, яку, за легендою, в одну ніч побачив і зробив її макет з комишин Яків Погребняк зНової Водолаги.
Також прототипом міг служити і Дніпропетровський собор, споруджений приблизно у ті ж роки.
Ось фрагмент опису собору з цього твору :
Надто коли починає розповідати їй про той загадковий, білосніжний Тадж - Махал, що в одному місці оздоблений чорним каменем і той камінь співає.
Не кожен почує те диво, але коли вслухатися добре — справді, ледве чутно співає : так вміло той камінь поставлено давніми індійськими майстрами.
І досі таємницю їхню не розгадано : чому ж він співа?
І вже обоє вслухаються мимоволі і в свій собор, що височить на майдані, тане верхами в сутіні неба, — часом чи не заспіває він теж, тихо, віддалено?
Мовчить собор.
Не видно облупленості, іржі на банях, ніч скрадає на ньому всі травми часу.
Навколо вирують пристрасті, ламаються списи в щоденних баталіях, що їх ведуть будівничі з браконьєрами, а вій стоїть, думає свою одвічну думу.
Про що вона?
Все тут проходило перед ним, як перед свідком і перед суддею.
Ще, здається, недавно рипіли гарби повз нього з снопами, клекотіла революція на цьому майдані соборному, дзвони калатали на сполох, кликали на сходки, на пожежі, то радісно, то тривожно будили передмістя, б'ючи пудовими язиками свою литу, з домішкою срібла мідь.
Поглядом болю і туги востаннє дивилися на нього розширені очі дівчат - полонянок, коли їх тисячами гнали мимо собору в Німеччину.
Ридання чув, і крики надій, і залізні гуркоти війни, і її, ще страшнішу тишу.
Тепер велосипеди нічних змін нечутно обтікають його щодня і щоночі.
Все він бачить і бачив усе.
Ярмарки вирували круг нього, яскраво гомоніли, бурунили, буйно сміялись червоним, сивіли шапками, саньми красувались в різьблених оздобах.
Чи так уже воно й вищезло усе?
Чи береже він у собі відгомін життя невмирущого, мигтіння списів запорозьких, різноголосся ярмаркового люду, жарти циганські, чвари прасолів, іржання коней продано - ображених, лоскітний сміх шинкарок щасливих, нічні шепоти закоханих, зоряні обійми й зачаття.
Повен, повен всього!
Темрявою ночі окутаний, зірок дістає шоломами своїх бань крутолобих.
А сталь у печах клекоче, і коли плавку дають, шлак за Дніпром виливають, і все небо виповнюється загравною повінню, так що вершечки садків висвітяться карбовано, видні до кожного листочка, — в такий час од світла заводів враз вирине з темряви ночі й собор.
І доки багряніє, дихає небо по всьому Наддніпров’ю, стоїть серед заводського селища весь освітлений, парусно - повний і чистий, як тоді у минувшині, коли вперше тут виник, вичарувався з душі своїх мудрих і дужих майстрів.