Українська література | 10 - 11 классы
Порівняти твори Григорія Косинки і Миколи Хвильового.
Паспорт новели "В житах" Григорія Косинки Які пункти потрібні для паспорту, підскажіть будь - ласка))?
Паспорт новели "В житах" Григорія Косинки Які пункти потрібні для паспорту, підскажіть будь - ласка)).
1 Справжнє прізвище М?
1 Справжнє прізвище М.
Хвильового 2 Перша призова книга М.
Хвильового називалася.
3 З поміж творів Хвильового романом Є .
4 Літературну дискуію в Україні в 20х роках розпочав Хвильовий циклом памфлетів.
5 Новела "я" присвячена твору Коцюбинського.
Твір на тему "Патріотичні мотиви у творах Миколи Вороного"?
Твір на тему "Патріотичні мотиви у творах Миколи Вороного".
Тема громадянської війни у творах Яновського, Хвильового, Косинки?
Тема громадянської війни у творах Яновського, Хвильового, Косинки.
ДОПОМОЖІТЬ?
ДОПОМОЖІТЬ!
Чому старий Сірко називає Григорія щасливцем?
За твором І.
Багряного "Тигролови"!
Ідея «сродної праці» у творах Григорія Сковороди твiр роздум?
Ідея «сродної праці» у творах Григорія Сковороди твiр роздум.
План з твору "Маруся" Григорій Квітка - Основ’яненко?
План з твору "Маруся" Григорій Квітка - Основ’яненко.
Твір мініатюра на тему мої роздуми про новелістику г косинки?
Твір мініатюра на тему мої роздуми про новелістику г косинки.
Що зумовило трагічне закінчення твору ?
Що зумовило трагічне закінчення твору ?
Твір " маруся " - григорія Квітки.
Цитата характеристика Григорія?
Цитата характеристика Григорія.
Перед вами страница с вопросом Порівняти твори Григорія Косинки і Миколи Хвильового?, который относится к категории Українська література. Уровень сложности соответствует учебной программе для учащихся 10 - 11 классов. Здесь вы найдете не только правильный ответ, но и сможете ознакомиться с вариантами пользователей, а также обсудить тему и выбрать подходящую версию. Если среди найденных ответов не окажется варианта, полностью раскрывающего тему, воспользуйтесь «умным поиском», который откроет все похожие ответы, или создайте собственный вопрос, нажав кнопку в верхней части страницы.
Григорій Косинка і Микола Хвильовий.
Люди однієї епохи, талановиті письменники, великі майстри художнього слова.
Однак у кожного з них (а так буває завжди!
) своя доля, свій шлях до визнання, своє світорозуміння та своє світобачення.
Закономірність, що не потребує доказів.
У центрі уваги обох письменників — людина, здебільшого та, що опинилася на роздоріжжі революції.
Що характерне для Григорія Косинки?
Обґрунтую відповідь на запитання, орієнтуючись на новелу «Мати», написану в 1925 році.
Головний герой новели — Андрій, сільських хлопець, що має, мабуть, поза політичну позицію.
Згадаймо деякі епізоди з новели.
Їдучи за лікарем, він (Андрій) потрапляє у бойову смуту : поляки мобілізують підводи.
Юнак не хоче опинитися серед них, він «пускає коня вподовж переляканого села на всю прить» і .
Зустрічає трійку польських кавалеристів.
Діалог з поляками підтверджує думку щодо його поза політичних поглядів.
У нього є своя мета, як він каже, постанова : привезти до матері лікаря, а всі ті, з ким він зіткнувся вночі, просто вороги, що заважають йому дістатися до Зеленогаївської лікарні, «що стояла поза арміями».
А ворогів треба знищувати.
Уже повертаючись додому, він у немилосердній люті вистрелить, і від того буде «п'яний якоюсь великою радістю перемоги».
У душі Андрія — постійна боротьба : добре, що поляки відступають, але ж, відступаючи, вони можуть конфіскувати коня, забрати підводу, хліб, а то й вбити.
Юнак нікому не хоче служити : ні полякам, ні гайдамакам, ні Котовському ; ним оволоділа лише тривога за матір.
Навіть про односельчан він майже не згадує, і думки щодо конфіскації більше належать не йому, а селянам, які втомилися від того, що на селі постійно змінюється влада.
У цьому коловороті подій важко зрозуміти, хто наші, хто ваші, а хто свої.
Андрій — типовий представник того селянства, якому нелегко визначитися щодо ідеалів.
Однак тривога за матір — не лише тривога за родину.
Це й тривога за довкілля, гармонію якого порушено.
Одна з кращих новел Миколи Хвильового — «Я (Романтика)».
Основний мотив її — революція, громадянська війна та їхній вплив на пересічну людину.
Якщо герой новели «Мати» Григорія Косинки має ім'я, то герой новели Миколи Хвильового — безіменний революціонер - фанат.
Він відстоює абстрактну ідею зі зброєю в руках.
Він — дитя своєї доби ; перекладає на свої плечі величезний тягар — перебудову світу.
Але ж зміна формацій супроводжується знищенням інакодумців.
Відповідно щоденною роботою чекіста є вбивство людей в ім'я все тієї ж ідеї, ворогів, які не поділяли світорозуміння революціонерів.
Мотив Андрієвих дій — тривога за матір, мотив дій фаната — визволення людства, фізичне знищення тих, хто гальмує нове світле майбутнє, хто не бачить «загірної комуни».
Без хвилювання й сліз на очах не можна читати наступні рядки : «Тоді я у млості охоплений пожаром якоїсь неможливої радості, закинув руку на шию своєї матері й притиснув її руку до своїх грудей.
Потім підвів маузер й нажав на скроню».
Який жах!
Син убиває рідну матір за ідею.
Письменник доходить висновку : відданість ідеї роздвоює особистість, убиває почуття справедливості, добра, правди, руйнує людське «Я».
А якщо ти взяв такий гріх на свою душу?
То вже повна деградація людської сутності.
Ось докази.
Сучасність ліричний герой сприймає як «бенкет» щоправда дикої країни.
Безумство і категоричність у діях — остання інстанція міркувань персонажа.
Він зізнається в тому, що за суттю своєю бандит, інструмент.
У його міркуваннях немає нічого людського.
Важко зрозуміти таку людину.
Убивати господарів, засуджувати невинних і після цього спокійно дивитися на ці портрети й не відчувати гнів, думати про те, що «я — чекіст, але й людина».
Хіба можна назвати людиною того, хто фізично (і морально теж!
) знищив найдорожчу людину.
Хто вбивав чоловіка і жінку, які в навколишніх ситуаціях намагалися розібратися за допомогою релігії.
Чекіста - фаната я сприймаю як звіра, дикого, хижого, в якого немає нічого святого.
Він навіть не поховав матері.
Виправдати його дії не можна.
Закінчити свої роздуми хочу словами М.
Жуменського : «Небагато є у світовій літературі таких творів трагічного звучання, в яких із вражаючою художньою силою були б відтворені драматичне роздвоєння реальності та ідеалів, внутрішній конфлікт революціонера, який потрапляє у витворену революційними ідеями пастку».