Українська література | 5 - 9 классы
Ідея «сродної праці» у творах Григорія Сковороди твiр роздум.
Твiр - роздум на тему Як зробити своє життя цiкавiшим?
Твiр - роздум на тему Як зробити своє життя цiкавiшим.
Твiр роздум на тему " слово о полку iгоревi"?
Твiр роздум на тему " слово о полку iгоревi".
Ідея твору "По дорозі в казку"?
Ідея твору "По дорозі в казку".
Твiр - роздум "Що означає дружба"?
Твiр - роздум "Що означає дружба".
План з твору "Маруся" Григорій Квітка - Основ’яненко?
План з твору "Маруся" Григорій Квітка - Основ’яненко.
Ідея твору"Слово про похід Ігоря"?
Ідея твору"Слово про похід Ігоря"?
Порівняти твори Григорія Косинки і Миколи Хвильового?
Порівняти твори Григорія Косинки і Миколи Хвильового.
Найголовніше з біографіі Григорія Сковороди ?
Найголовніше з біографіі Григорія Сковороди ?
Срочно.
Що зумовило трагічне закінчення твору ?
Що зумовило трагічне закінчення твору ?
Твір " маруся " - григорія Квітки.
Тема ідея до твору михайла семилітка?
Тема ідея до твору михайла семилітка.
Если вам необходимо получить ответ на вопрос Ідея «сродної праці» у творах Григорія Сковороди твiр роздум?, относящийся к уровню подготовки учащихся 5 - 9 классов, вы открыли нужную страницу. В категории Українська література вы также найдете ответы на похожие вопросы по интересующей теме, с помощью автоматического «умного» поиска. Если после ознакомления со всеми вариантами ответа у вас остались сомнения, или полученная информация не полностью освещает тематику, создайте свой вопрос с помощью кнопки, которая находится вверху страницы, или обсудите вопрос с посетителями этой страницы.
Читаючи твори Г.
Сковороди, я не припиняв дивуватися з того, наскільки глибоким є їх зміст, наскільки актуальними, необхідними та просто красивими є філософські ідеї, висловлені в них.
Однією з головних ідей філософії Сковороди була ідея так званої сродної праці.
З дитячих років, ще юнаком, майбутній філософ та письменник звик допомагати своїм батькам.
Щастя, що ця допомога давала йому справжнє задоволення, бо його батьки — звичайні селяни — змогли вказати дитині на те задоволення, яке може приносити праця заради власного добробуту.
Пізніше усе пережите в дитинстві Г.
Сковорода висловив у своїх творах, та власній філософській теорії.
Він навчав, що кожна людина має працювати.
Бо ледарювання призводить до деградації насамперед духовної, воно ніби уповільнює життя людини, робить його беззмістовним та безбарвним.
Тільки праця в змозі позбавити людину песимізму, нудьги та сірості.
Але ця праця має відповідати покликанню людини, найтоншим порухам людського серця.
На жаль, тогочасне суспільство зовсім не зважало на природні нахили людини.
Коли дитина народжувалася в бідній селянській родині, майже упевнено можна було сказати, що все своє життя вона працюватиме на землі.
Коли ж дитина з'являлась на світ в родині ремісника, вона також, скоріше за все, ставала ремісником, переймаючи від батька його професію, те саме стосувалося духовенства тощо.
У східних країнах, зокрема в Індії, протягом багатьох сторіч існував кастовий поділ суспільства.
Наприклад, були ремісники, торговці, воїни, духовенство.
Отже, дитина від народження не могла змінити своєї кастової приналежності, змушена була з малих років пізнавати часто нецікаву для себе справу.
Але що робити, коли син воїна не має бажання братися до зброї, прагне життя спокійного і усамітненого, має хист до мистецтва.
Або коли майбутній церковник знаходить розраду і щастя в щоденній праці на землі, в створенні чогось матеріального, у відчутній допомозі людям?
Відповіді на це питання не було.
Звісно, в українському суспільстві такого явного поділу за кастами не було, проте ця проблема поставала дуже гостро.
Григорій Сковорода помітив таку несправедливість і обміркував шляхи її подолання.
Він дійшов висновку, що головне — вчасно помітити нахили дитини і в жодному разі не створювати перешкод на шляху її духовного та професійного розвитку.
Коли дозволити селянській дитині, якщо вона того хоче, стати музикою і все своє життя присвятити цьому справді прекрасному мистецтву, а синові монарха дати змогу працювати на землі, якщо він не має бажання, а головне — хисту керувати країною, люди стануть щасливішими.
Коли займаєшся улюбленою справою, навіть результативність твоєї діяльності відчутно збільшується.
Але Григорій Сковорода міркував не тільки про щастя кожної людини окремо : коли кожен бути займатися своєю сродною працею, саме суспільство стане краще, бо кожна людина — від хлібороба до полководця — робитиме свою справу творчо, професійно і з задоволенням.