Українська література | 5 - 9 классы
Твір - мініатюра (останній подих осені) : D.
Твір мініатюра на тему "Планетник"?
Твір мініатюра на тему "Планетник".
Твір мініатюра моя найзаповітніша мрія?
Твір мініатюра моя найзаповітніша мрія.
Твір мініатюра ластівчині турботи?
Твір мініатюра ластівчині турботи.
Допоможіть будь ласка твір мініатюра "Ключі до порозуміння між дітьми і батьками за повістю Останній дюйм?
Допоможіть будь ласка твір мініатюра "Ключі до порозуміння між дітьми і батьками за повістю Останній дюйм.
Твір - мініатюра до оповідання планетник?
Твір - мініатюра до оповідання планетник.
Твір мініатюра про білочку?
Твір мініатюра про білочку.
Твір - мініатюра Людські крила?
Твір - мініатюра Людські крила.
Твір мініатюр на тему "образ вітчизни"?
Твір мініатюр на тему "образ вітчизни".
Твір мініатюра моя улюблена народна пісня?
Твір мініатюра моя улюблена народна пісня.
Твір - мініатюра про заповідь?
Твір - мініатюра про заповідь.
На этой странице вы найдете ответ на вопрос Твір - мініатюра (останній подих осені) : D?. Вопрос соответствует категории Українська література и уровню подготовки учащихся 5 - 9 классов классов. Если ответ полностью не удовлетворяет критериям поиска, ниже можно ознакомиться с вариантами ответов других посетителей страницы или обсудить с ними интересующую тему. Здесь также можно воспользоваться «умным поиском», который покажет аналогичные вопросы в этой категории. Если ни один из предложенных ответов не подходит, попробуйте самостоятельно сформулировать вопрос иначе, нажав кнопку вверху страницы.
Дуже швидко пробігло спекотне літо, і тепер лісові ділянки, галявини, струмочки і ставки підпорядковані до вересня.
Вранці вже прохолодно, а вдень гріє сонечко.
Воно ще нагадує про літнє тепло.
Після довгої виснажливої роботи відпочивають поля, зібраний урожай в садах.
Тепер скрізь усе сповнене прохолодою осінніх місяців.
Часто на небі з’являються сірі хмаринки, мрячить нескінченний дощик.
Ніби поринувши у думи, затужив безмовний ліс.
Скоро на деревах не залишиться жодного листочка, гілки не будуть захищені від бездушних дощів і морозів.
Ось кленовий листочок не поспішаючи вальсує в повітрі.
Ніби поринувши у думи перед довгими зимовими сновидіннями, сумно поскрипує немолодий вже дуб.
Навколо одягненого в мох трухлявого пенька розташувалися стрункі опеньки.
Їх тут дуже багато, всі вони так і хочуть потрапити в кошик.
Травка вся зблякла і опустилася до землі, і лише крихітні червонуваті зірочки вересу приносять радість.
Ми бачимо, як високо в небі на прощання кружляють журавлі.
Вони прямують у теплі краї і сумно курличуть про те, що прийшла осінь.
У такі миті нам стає сумно, ми починаємо розмірковувати про наше призначення у цьому прекрасному світі.