Українська література | 1 - 4 классы
Твір мініатюра про білочку.
Твір мініатюра на тему "Планетник"?
Твір мініатюра на тему "Планетник".
Твір мініатюра моя найзаповітніша мрія?
Твір мініатюра моя найзаповітніша мрія.
Твір мініатюра ластівчині турботи?
Твір мініатюра ластівчині турботи.
Твір мініатюра" весна в рідному краї"?
Твір мініатюра" весна в рідному краї".
Твір - мініатюра до оповідання планетник?
Твір - мініатюра до оповідання планетник.
Твір - мініатюра Людські крила?
Твір - мініатюра Людські крила.
Твір - мініатюра "Як я допомагаю мамі"?
Твір - мініатюра "Як я допомагаю мамі".
Твір мініатюр на тему "образ вітчизни"?
Твір мініатюр на тему "образ вітчизни".
Твір мініатюра моя улюблена народна пісня?
Твір мініатюра моя улюблена народна пісня.
Твір - мініатюра про заповідь?
Твір - мініатюра про заповідь.
Вы перешли к вопросу Твір мініатюра про білочку?. Он относится к категории Українська література, для 1 - 4 классов. Здесь размещен ответ по заданным параметрам. Если этот вариант ответа не полностью вас удовлетворяет, то с помощью автоматического умного поиска можно найти другие вопросы по этой же теме, в категории Українська література. В случае если ответы на похожие вопросы не раскрывают в полном объеме необходимую информацию, то воспользуйтесь кнопкой в верхней части сайта и сформулируйте свой вопрос иначе. Также на этой странице вы сможете ознакомиться с вариантами ответов пользователей.
Білка - моя улюблена тваринаВосени ми із мамою гуляли в ботанічному садуБула осінь, листя вже облетіло.
Тонкими гілочками біля самої верхівки великого дерева стрімко пересувалася білка.
Витягуючи тонке руде тільце, розпушивши хвіст, вона легко скакала з гілки на гілку, з одного дерева на інше.
Здавалось, ось - ось не втримається, впаде.
Легко спустившись на землю, білочка підбігла до годівниці.
Їх повісили дбайливі люди.
Тут вони залишають зернята, хлібні крихти для птахів та дрібних звірят.
Я затамував подих.
Білочка була зовсім близько.
Сіла на задні лапки, а у передніх зажала знайдений горішок.
Вона була дуже пухнаста, руда, а хвостик трохи світліший та сіруватий.
На вухах шерсть китичками.
Великими темними очима білочка дивилась просто на мене.
Мить — і вона стрілою помчала стовбуром дуба, знову опинилась на самому вершечку.
Скільки в її рухах спритності й краси!
Білочки у цьому саду звикли до людей і беруть частування інколи просто з долоні.
Мама сказала, що наступного разу ми не забудемо трохи горіхів для лісової красуні.