Українська література | 5 - 9 классы
Моя перша зустріч з тарасом шевченко.
Хто автор картини " Зустріч Тараса Шевченка з Іваном Сошенком у літньому саду" ?
Хто автор картини " Зустріч Тараса Шевченка з Іваном Сошенком у літньому саду" ?
Як ця зустріч змінила життя Тараса Шевченка?
Написати твір на тему "Тарас Шевченко - поет, борець і людина" або "Тарас Шевченко і наша дійсність"?
Написати твір на тему "Тарас Шевченко - поет, борець і людина" або "Тарас Шевченко і наша дійсність".
Цікаві факти про Тараса Шевченка?
Цікаві факти про Тараса Шевченка.
Как тарас шевченка стал поетом?
Как тарас шевченка стал поетом.
Письмо к Тарасу Шевченко?
Письмо к Тарасу Шевченко.
Біографія Тараса Григоровича Шевченка?
Біографія Тараса Григоровича Шевченка.
"Что понравилось в творчестве Тараса Шевченко"?
"Что понравилось в творчестве Тараса Шевченко".
В каком году родился Тарас Шевченко?
В каком году родился Тарас Шевченко?
Написати твори Тараса Григоровича Шевченка?
Написати твори Тараса Григоровича Шевченка.
Биография Тараса Шевченка про його дитинство?
Биография Тараса Шевченка про його дитинство.
Вы перешли к вопросу Моя перша зустріч з тарасом шевченко?. Он относится к категории Українська література, для 5 - 9 классов. Здесь размещен ответ по заданным параметрам. Если этот вариант ответа не полностью вас удовлетворяет, то с помощью автоматического умного поиска можно найти другие вопросы по этой же теме, в категории Українська література. В случае если ответы на похожие вопросы не раскрывают в полном объеме необходимую информацию, то воспользуйтесь кнопкой в верхней части сайта и сформулируйте свой вопрос иначе. Также на этой странице вы сможете ознакомиться с вариантами ответов пользователей.
Про цей пам'ятник важко розповідати, бо він відомий всьому світові.
Він найкращий, неперевершений, єдиний такий у цілому світі.
Але кожного разу, як я показую гостям Харків, я веду їх сюди.
Іду, не готуючись до цієї зустрічі, не вибираючи найкоротшого шляху, найкращої точки огляду.
Я іду тією дорогою, якою колись привів сюди мене, маленьку, мій батько, якою ми завжди приходимо сюди.
Від нашого будинку не так вже й далеко — спочатку нашою вулицею, а потім Сумською і одразу ж — у першу алею, у тінь старовинних дубів.
Я знаю, що вони росли на цьому місці, коли й міста мого ше не було.
Я жалію їх, ветеранів, чиї рани затягнуто цементом.
Я знову хоч на хвилинку зупиняюсь ліворуч від велетня.
Навесні шукаю і з радістю помічаю все ж таки, наперекір часу, зелені віти.
Ось він.
Темна блискуча громада постаменту, сходи, що сягають угору, постаті на них.
Але це потім.
Спочатку — сам Тарас.
Велике чоло, зсунуті брови, великі вуса приховують енергійні зморшки біля рота.
Накинутий на плечі плащ.
Рука, стиснута в кулак.
Сьогодні, здається, я чую :
Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами.
Нащо стали на папері
Сумними рядами.
Минулого разу лунали рядки "Заповіту".
Може, небо було тоді іншим — червоним від заходу сонця, а зараз ось - ось почнеться заметіль.
Тепер обійдемо, мовчки вітаючись.
Ось Катерина, що притулила до себе дитинку, захищаючи від злої долі та недобрих людей.
Поему я відкрила лише у школі, слово "покритка" зрозуміла пізніше, а ось що Катерина для Шевченка — найулюбленіше, найрідніше у світі ім'я, це знаю змалку.
І козаки, вільні, сміливі, відчайдушні, постають на інших сходинках.
Історія гайдамаччини теж прийде лише у школі, а ось спорідненість Тараса Шевченко і Тараса Бульби годі - годі та й вирине з мого дошкільного дитинства.
І я згадую, як тато не став колись нічого пояснювати — погодився, що схожі вони, бо обидва були борцями і любили Україну.
І знову киваю Тарасові — втомленому, бородатому, в солдатській шинелі.
"Караюсь, мучуся, але не каюсь".
Підводжу очі і бачу, що спина того, головного Тараса, не схилена.
Це плечі тільки трохи опущено або плащ так накинуто.
Знову дивлюсь в очі солдатові — портретна схожість, він такий, як у моїй книзі, він поруч зі своїми героями.
І звучить сумною мелодією :
Зоря моя вечірня,
Зійди над горою,
Поговоримо тихесенько
В неволі з тобою.
Величезний жорнов — тягар долі, прапор з уламаним древком, робітник, селянин з колоссям, дівчина з книгою як протилежність Катерининій долі, як початок і кінець.
Я, звичайно, знаю імена авторів пам'ятника — скульптора Манізера і архітектора Лангбарда, кількість скульптур і розміри кожної з них.
Я можу роз'яснити символіку деталей та інше.
Але краще просто тихесенько згадати його рядки, підводячи погляд по сходах.
Я знаю : не раз ще прийду сюди, а колись тією ж самою дорогою приведу свою дитину.