Українська література | 5 - 9 классы
Написати Твир про пьесу сто тысяч.
Мини твир який твир леси украинки мени сподобався бильше?
Мини твир який твир леси украинки мени сподобався бильше.
Почему трагикомедия "сто тысяч" актуальна и сегодня?
Почему трагикомедия "сто тысяч" актуальна и сегодня?
Срочно пожалуйста !
Чему научил твир сто тисячь 6 пр?
Чему научил твир сто тисячь 6 пр.
ДАЮ 12 БАЛЛОВ!
Як написати твир роздум на теми таемниця козацькои шабли?
Як написати твир роздум на теми таемниця козацькои шабли.
Написати Твир про пьесу сто тысяч?
Написати Твир про пьесу сто тысяч.
Написати твир опис про Яву Тереадори з Васюкивки?
Написати твир опис про Яву Тереадори з Васюкивки.
Написати твир опис про Яву Тоерадори з Васюкивки?
Написати твир опис про Яву Тоерадори з Васюкивки.
Характеристика Герасима Калитки с сто тысяч?
Характеристика Герасима Калитки с сто тысяч.
По плану
черты характера - цитата.
Написати твір про "сто тисяч" або "дорогою ціною"?
Написати твір про "сто тисяч" або "дорогою ціною"!
Допоможіть будь ласка.
На завтра треба!
На этой странице находится вопрос Написати Твир про пьесу сто тысяч?. Здесь же – ответы на него, и похожие вопросы в категории Українська література, которые можно найти с помощью простой в использовании поисковой системы. Уровень сложности вопроса соответствует уровню подготовки учащихся 5 - 9 классов. В комментариях, оставленных ниже, ознакомьтесь с вариантами ответов посетителей страницы. С ними можно обсудить тему вопроса в режиме on-line. Если ни один из предложенных ответов не устраивает, сформулируйте новый вопрос в поисковой строке, расположенной вверху, и нажмите кнопку.
У п'єсі І.
Карпенка - Карого «Сто тисяч» переконливо показано, що можуть зробити з людиною гроші, до якого морального падіння її довести.
Головний персонаж твору — Герасим Калитка — простий селянин, який тяжким трудом і визискуванням нажив досить великі гроші.
Ще відчувається, що колись він мав добрі нахили : сам постійно працює, любить землю.
Про це свідчать його слова : «Ох земелько, свята земелько — Божа ти донечко!
»
Але жадоба грошей, бажання ще більше розбагатіти перетворюють добрі риси Калитки на вади.
Він не тільки працює сам, а й буквально замучує роботою родину і наймитів.
Він сам про це говорить : «.
Недоїдаєш, недопиваєш, день при дні працюєш, жінка з діжі рук не виймає.
» Синові Герасим не дає найменшого перепочинку і вирішує його долю згідно тільки зі своїми планами наживи.
Хіба ж це нормально, коли людина спершу погоджується одружити сина з наймичкою, а потім вирішує посватати для нього дочку багатія, та ще й відверто заявляє : «Не треба мені ні доброго хліба, ні доброго борщу.
Мені треба невістку з приданим, з грішми»?
Виявляється, що посватати Мотрю Герасим обіцяв лише для того, «щоб вона старалася на роботі».
Взагалі у ставленні до наймитів Калитка проявляє себе як надзвичайно жорстока і скупа людина.
Жадоба збагачення відбирає у нього всі людські почуття.
Він не дає робітникам ні поспати, ні нормально поїсти, ні помолитися Богу, хоча молитва тоді була святою справою.
Причому сам Калитка не вважає свою поведінку неправильною, а навпаки, пишається нею : «Вже ж я їм і отченаша даю!
Як затоплю, то зараз і на землі».
Дії Герасима стають дедалі безглуздішими і жорстокішими, свою скупість він не дає робітникові взяти з собою на працю шматок хліба : «Настане день, то роботи не бачиш, а тільки чуєш, як губами плямкають».
Щоб не трудити в неділю коней, Калитка примушує дружину йти пішки три версти до церкви.
Він не спить ночей через заздрощі до сусіда Жолудя, який, на думку Тераса, розбагатів нечесним шляхом.
Зі свого кума Савки Калитка вимагає не лише відсотки з позичених грошей, а ще й запродаж на його воли.
Та й сам Савка зізнається, що за гроші й душу чортові ладен продати.
Саме через гроші Савка погоджується на фінансову махінацію і навіть погрожує Герасиму ножем.
Через ці ж гроші немає спокою в його родині : «А ми з старою тілько лаємось і все через гроші : того нема, другого нема — і раз у раз гир - гир - гир, гар - гар - гар!
» Щоправда, Савка врешті зміг отямитись, і приклад Герасима ав йому доброю наукою : «Буде здоров'я, будуть і гроші, а я навіки від них одрікаюсь, ніколи в світі не буду хотіть більше, ніж Бог дає».
Для Калитки ж шансів на видужування немає.
Гроші згубили його остаточно.
Він не задумується над тим, що його махінації з фальшивими грішми — це злочин.
Його не може зупинити навіть страх суду — настільки сильна в ньому жадоба грошей і прагнення помститися Пузиреві за зневагу.
Усі мрії Герасима крутяться навколо одного й того ж : «.
Всю землю навкруги скуплю!
Ідеш день — чия земля?
Калитчина!
Ідеш два — чия земля?
Калитчина!
Ідеш три — чия земля?
Калитчина.
Отоді і я скажу про Пузиря : голяк масті, чирва світить!
» Саме тому втрата грошей для Калитки стає катастрофою.
Навіть після того, як його витягли з петлі, Герасим упевнений : «Краще смерть, ніж така потеря».
Але якщо розібратися, то що він втратив?
Не свою землю, не все майно, а «Смоквинову землю», яка йому не належала.
От що з людиною зробили гроші!