Українська література | 5 - 9 классы
Цитати сімя дикої качки.
Продовження твору "сімя дикої качки"?
Продовження твору "сімя дикої качки".
Продовження твору Сімя Дикої качки?
Продовження твору Сімя Дикої качки.
Придумати закінчення оповідання сімя дикої качки?
Придумати закінчення оповідання сімя дикої качки.
Кінцівка до твору Сімя Дикої Качки?
Кінцівка до твору Сімя Дикої Качки.
Твір - мініатюра за сюжетом оповідання "Сімя дикої качки"?
Твір - мініатюра за сюжетом оповідання "Сімя дикої качки".
Твір розповідь власної подальшого розвитку подій оповідань Є?
Твір розповідь власної подальшого розвитку подій оповідань Є.
Гуцало.
Сімя дикої качки.
Характеристику образу цитати юрка і тосі з оповідання євгенна гуцала сімя дикої качки?
Характеристику образу цитати юрка і тосі з оповідання євгенна гуцала сімя дикої качки.
Цитати до образів Юрка і Тосі?
Цитати до образів Юрка і Тосі.
("Сім'я дикої качки").
Твір на тему "Сім'я дикої качки"?
Твір на тему "Сім'я дикої качки".
Головнi герої оповiдання ''сім'я дикої качки''?
Головнi герої оповiдання ''сім'я дикої качки''.
На этой странице вы найдете ответ на вопрос Цитати сімя дикої качки?. Вопрос соответствует категории Українська література и уровню подготовки учащихся 5 - 9 классов классов. Если ответ полностью не удовлетворяет критериям поиска, ниже можно ознакомиться с вариантами ответов других посетителей страницы или обсудить с ними интересующую тему. Здесь также можно воспользоваться «умным поиском», который покажет аналогичные вопросы в этой категории. Если ни один из предложенных ответов не подходит, попробуйте самостоятельно сформулировать вопрос иначе, нажав кнопку вверху страницы.
Образ Юрка.
Цитатна характеристика.
·«Він радів, що сьогодні таки проснувся вчасно, що не очікував ні на батька, ні на матір, а подався сам до річки, щоб порибалити» «.
Юркові хотілося не йти, а бігти, не мовчати, а співати»
·«Він демонстративно відвернувся, не бажаючи вступати з нею ні в які розмови.
Спочатку Юркові подобалась її увага, але скоро та увага стала йому надокучати й заважати»
· «Це я набрехав, щоб побачити, чи ти розумна.
»
· «Знову долинув крик сірої качки, але він нітрохи не схвилював Юрка»
· «Він уявляв, як повезе каченят у місто, як показуватиме своїм товаришам, як вони заздритимуть.
Він ішов і пританцьовував»
· «Про себе Юрко погрожував Тосі якнайстрашніше, він, нарешті, пообіцяв собі розправитися з нею, щоб знала своє місце, щоб не лазила слідом за ним, не втручалася»
· «Після того Юрко вже не товаришував із сільськими хлопцями.
Чи то вони не приймали його до свого гурту, чи то, як казав Юрко, він не захотів більше з ними знатися.
А коли батьки запитували, чому ж Тося не приходить, то відповідав, що дуже йому надокучила, і він її прогнав.
Що, мовляв, од неї і слова живого не почуєш, а все дивиться й дивиться на тебе, розкривши рота».
· «А поки їхав у машині, то тільки про неї й думав : він би покликав, але чи підійшла б вона?
І, переживаючи болісний сором, був певен, що, мабуть, не підійшла б.
»
Образ Тосі.
Цитатна характеристика.
· «Вона, відчуваючи свою провину, зовсім тихо присіла неподалік.
Тепер вона й сама була не рада, що прийшла, бо сподівалася на те, що Юрко стріне привітно, а він.
»
· «Вона з першого ж дня прив’язалась до нього, весь час намагалась бути в його товаристві, не спускала з нього очей».
· «У її вухах стояв отой качин крик, довго ще стояв, навіть тоді, коли вони вийшли з лісу й через городи йшли до хати».
· «Вона хотіла податися разом із Юрком, щоб слухати його розповіді про місто, про те, чого їй ніколи не випадало бачити.
Коли вона була з Юрком, то здавалося, що на неї падає чарівніше світло його знань, що вона на якийсь час переселяється у той світ, що постає з його розповідей».
· «Спочатку сиділа під своєю хатою й намагалася помітити, як сонячне проміння падає на землю… Потім з кленового полінця робила свистка, але всі вони свистали не так, як той, учорашній, який грав тоненьким, наче аж зеленим звуком.
Притулялася до берези, що росла в їхньому подвір’ї, хотіла підслухати, про що вона шумить, але сьогодні чомусь береза крилася від неї, не бажала повідати своїх думок».
· «Дуби співчутливо поглядали на неї, ніби хотіли допомогти.
Тільки кущі перепиняли їй дорогу, тільки кущі шмагали по литках, ніби мстилися невідомо за що… спускала на воду й благала душею й очима».
· «Вона сама ладна була стати тією качкою, сама ладна була попливти з ним, тільки якби, вони пливли… — Пливіть, рідні, пливіть, ненаглядні.
Що то вона їх посилає на воду, а вони вже не пливуть».
·«І вона й справді появилась.
Стала біля своєї хати й дивилась, як вони сідають у машину.
Їй дуже кортіло підійти, але вона не наважувалась».