Українська література | 10 - 11 классы
Цитати до характеристики Роксоляни?
Характеристика Роксоляни и Сулеймана)?
Характеристика Роксоляни и Сулеймана).
Цитати про роксоляну(настуню)автор Осип Назарук?
Цитати про роксоляну(настуню)автор Осип Назарук.
Цитати до Роксоляни, Осип Назарчук?
Цитати до Роксоляни, Осип Назарчук.
План до характеристики Роксоляни?
План до характеристики Роксоляни!
Цитатна характеристика Роксоляни?
Цитатна характеристика Роксоляни.
Характеристика Роксоляни?
Характеристика Роксоляни.
Цитаты про Роксоляну 10 роздио?
Цитаты про Роксоляну 10 роздио.
Будь - ласка допоможіть з характеристикою Роксоляни з тексту Осипа Назарука?
Будь - ласка допоможіть з характеристикою Роксоляни з тексту Осипа Назарука.
Виписати цитати до образу Роксоляни?
Виписати цитати до образу Роксоляни.
Твір "Роксоляна" 8 клас.
Будь ласка допоможіть!
Цитати до образу роксоляни з твору осипа назарука роксоляна?
Цитати до образу роксоляни з твору осипа назарука роксоляна.
На странице вопроса Цитати до характеристики Роксоляни? из категории Українська література вы найдете ответ для уровня учащихся 10 - 11 классов. Если полученный ответ не устраивает и нужно расшить круг поиска, используйте удобную поисковую систему сайта. Можно также ознакомиться с похожими вопросами и ответами других пользователей в этой же категории или создать новый вопрос. Возможно, вам будет полезной информация, оставленная пользователями в комментариях, где можно обсудить тему с помощью обратной связи.
Цитатна характеристика : - «Настя була веселої вдачі» ; - «…Слово «Хуррем» значить : або спокійна, або безжурна, або весела.
Не знала тільки, чи се по - татарськи, чи по - турецьки» ; - «Вона весь час бажала собі одного : жити, жити, жити — за всяку ціну жити, хоч би в біді й пониженню, в татарській неволі!
Бо світ був такий гарний, гарний !
А вона була ще така молода, молода!
» ; - «Вона була в чорних скрипучих матах.
Здавалося їй, що се домовина.
І що в тій чорній домовині похоронена вся її ясна дівоча минувшість» ; - «…Галичанка Настуся» ; - «Чому діти тої землі, з котрої вийшли, йшли у неволю, хоч вони ростом і силою більші від татар.
Чому вони женуть татар у неволю, але татари їх?
» ; - «…Прийдеться їй стати невольницею або може, жінкою одної з тих брудних потворів, про які ще вдома оповідала їй бабуня, що вони родяться сліпі, як собаки» ; - «На татарських ременях пригадувала собі, що не тільки її мати, але й вона сама жертвувала себе в хоробі на службу Богу.
А потому, коли минула хвороба, забула свій обіт і знайшла собі земного нареченого» ; - «Збентежено вибиралась Настуня до школи невольниць, але ум її працював живо.
Розуміла ясно, що в сій школі може бути побудована підвалина її дальшої долі — доброї або злої» ; - «Не мав слушності батько, коли говорив, що здоровля найбільше добро людини, — подумала.
— Бо ще більше добро свобода» ; - «…Чому жінка не мала б займатися державними справами?
» ; - «Ти маєш слухати Аллага на небі й султана на землі!
» ; - «Боронилася в своїм нутрі, як борониться метелик, кинений у воду.
Одинокою її опорою був хрест… І держалась його так, як держиться мурашка на малій трісочці, котру вже несе повінь» ; - «…Втягувала в свої думки його науку, як втягує квітка росу в ніжні листочки.
І дозрівала на очах, як черешня.
» ; - «Не в перлах, а в ланцюгах ішла не по адамашку, а по поросі, скропленім слізьми невольниць.
У волоссю не мала дорогого «горючого каменя», а зате немов палахкотів горіючий камінь у голові : хвилями відчувала пекучий біль у голові, що здавалося їй, немов її, власні очі западаються в нутро голови.
Коли біль уставав, віддихала, мовби на світ щойно вродилася» ; - «…Волосся золотисте, очі легко сині.
Личко біле як сніг з таким відтінком, як перша пупінка рози, а таке лагідне, як у його матері, що все боїться за нього.
І притім так само енергійне!
» (Сулейман про Настю) ; - Сулейман : «…він ще не зустрічав у своїм житті жінки, котра більше пригадувала його матір» ; - «Одначе, все - таки не розуміла, як вона, бідна невільниця, замкнена в клітці птичка, може помогти рідному краєві, з котрого вийшла, й народові, котрий мучився там» ; - «…Молода Хур рем приязніше відповідала на поклони слуг і невільниць, ніж привіти його жінок» ; - «…Я невольниця.
Невольницю вдягають і роздягають по волі її пана» ; - «Найбільше грошей ужила б я для найбільш нещасливих людей» ; - «Сулейман : «Адже я ще не зустрічав такої ані гордої дівчини, ані жінки.
Ніколи!
» ; - «То була перша посада, яку дала Роксоляна Хуррем в палаті падишаха.
Як же багато їх роздавала вона потому — в Європі й Азії, на землях і на водах, в армії і флоті, у судах і скарбі султанськім!
А все робила з одним таємним заміром і так витривало, як тільки робить жінка — жінка, котра любить і ненавидить» ; - «…Делікатні рученьки Насті зачали ламати велику і сильну державу падишаха, що простяглася на три часті світу» ; - «З глибоких і тихих ущель і дебрів Святої Гори виходили до неї чудові мрії, мов срібна мряка, нечутно шептали до вуха, що вона призначена до надзвичайних діл» ; - «І пригадалося їй подруга Ірина.
Що вона сказала б на вістку, що Настя стала жінкою султана.
Яка гордість пробудилась і її душі.
Вже не журитиметься нічим.
Скарби незлічимі матиме в руках» ; - «Ти знаєш, що таке біль!
Встався за мною до все величного Бога, що створив небо, і море, і вітри, і птиці небесні, що наказав людям творити добрі діла… Дай мені знак який - небудь, Матінко Господня, Воротанице!
» ; - «А вона йшла, як Єва, навіть не думаючи про те, чи він завагається з’їсти, все, що вона йому подасть — вона, його будуча жінка» ; - «Ти володар великої держави, а я никла квітка» ; - «Сулейман став мов перуном ражений.
Ще ніколи не бачив, як вона плакала була така одушевлена гарна в перлистих слезах своїх, як весна, кроплена дощиком.
А внутрішній біль так у ній горів, як горить крізь вікна пожар у нутрі дому» ; - «Бідна невольниця з далекої країни в болючій думці своїй назавше міняла свою любов до Бога на хресті за любов до людини, за скарби світа сего, за діадем султанки, за владу на землі» ; - «А я тобі кажу, що з такою султанкою ще більше нема жартів!
— докинув Кітляр - агай, що бачив уже не одну жінку в гаремі» ;