Українська література | 5 - 9 классы
Твір про воене дитинство "Климко" формат на 1 стр.
Твір на тему гуманізм у повісті Г?
Твір на тему гуманізм у повісті Г.
Тютюнника "Климко".
Твір на тему що захоплює мене в образі Климка?
Твір на тему що захоплює мене в образі Климка.
Міні твір на тему добро и зло в житті климка?
Міні твір на тему добро и зло в житті климка.
Твір Григіра Тютюнника "Климко"?
Твір Григіра Тютюнника "Климко".
Характеристика Климка письмово!
Твір " Яскравий спогад дитинства"?
Твір " Яскравий спогад дитинства".
Твір на тему характеристика Климка Джури ?
Твір на тему характеристика Климка Джури .
Автор Леся Воронина.
Твір на тему " Красиві моменти мого дитинства"?
Твір на тему " Красиві моменти мого дитинства".
Твір на тему : Найбільш вражаючий епізод в повісті «Климко»?
Твір на тему : Найбільш вражаючий епізод в повісті «Климко».
Скласти твір, 4 клас , Потрібен твір на тему місто мого дитинства?
Скласти твір, 4 клас , Потрібен твір на тему місто мого дитинства.
Твір моє дитинство в україні?
Твір моє дитинство в україні.
Вопрос Твір про воене дитинство "Климко" формат на 1 стр?, расположенный на этой странице сайта, относится к категории Українська література и соответствует программе для 5 - 9 классов. Если ответ не удовлетворяет в полной мере, найдите с помощью автоматического поиска похожие вопросы, из этой же категории, или сформулируйте вопрос по-своему. Для этого ключевые фразы введите в строку поиска, нажав на кнопку, расположенную вверху страницы. Воспользуйтесь также подсказками посетителей, оставившими комментарии под вопросом.
Війна для кожної людини – це щось бурхливе, стрімке, холодне і жорстоке.
Великі сумніви щодо майбутнього, щодо завтрашнього дня і навіть щодо життя.
Це незгоди, турботи, ридання і плач.
Мир і війна.
Світло і темрява.
Після тривалого часу, проведеного у світлі, у темряві, що з’явилася несподівано, наші очі не здатні бачити нічого, крім мороку.
Та чи можливо повірити у реальність жаху після багатьох років мирного життя, у реальність страшних подій, які сталися і які ще відбудуться?
Скалічено мільйони людських доль, життя народу зруйновано так, що, здається, його вже ніколи не повернути і не відбудувати.
Війна для кожної людини – це щось бурхливе, стрімке, холодне і жорстоке.
Великі сумніви щодо майбутнього, щодо завтрашнього дня і навіть щодо життя.
Це незгоди, турботи, ридання і плач.
Мир і війна.
Світло і темрява.
Після тривалого часу, проведеного у світлі, у темряві, що з’явилася несподівано, наші очі не здатні бачити нічого, крім мороку.
Та чи можливо повірити у реальність жаху після багатьох років мирного життя, у реальність страшних подій, які сталися і які ще відбудуться?
Скалічено мільйони людських доль, життя народу зруйновано так, що, здається, його вже ніколи не повернути і не відбудувати.
Хлопчик втратив батьків, але був не самотнім.
Про нього піклувався дядько, піклувалися сусіди і шкільні друзі.
Климко допомагав дядькові і сусідам, був вірним другом для своїх товаришів.
За натурою хлопчик був спокійним, він більше слухав, ніж говорив, до нього тягнулися інші діти.
Климко мріяв мати такого ж картуза з кокардою у вигляді молоточків і впиватися разом з дядьком у ніч на стрімкому потязі.
Він нетерпляче чекав, коли той увечері повернеться додому.
І нехай це було крихке і не таке багате щастя, але ж це було щастя, та хвиля війни здавила, зім’яла, збила і його.
Климко, життя якого до війни не виходило за межі рідної станції, спершу починає помічати зміни тільки в тому, що його оточувало.
Це і стурбовані, похмурі обличчя, і нестерпна, дзвінка тиша.
Вагони потягів завантажені не тракторами та машинами, а військовою технікою.
Страшно і незвично, здається, що змінився навіть настрій природи.
Вона схлипує пронизливим холодним вітром і плаче осінніми дощами.
Сліпі, темні події чергуються зі спалахами надзвичайних подій – знищень, боїв, аварій.
І як один із чорних кадрів на білому тлі – аварія паровоза, на якому був його дядько і загибель останньої у світі рідної для Климка людини.
А потім – і знищення загарбниками житла.
Усього цього було вже достатньо для того, щоб навіть доросла людина, позбавлена рідного місця, любові, підтримки, безповоротно зламалася.
А дитина – чи достатньо їй буде сил, що витримати усі випробування війни?
Виявляється, що Климко сильніший за війну.
Хлопчик, який вже не від чого не залежав, виявляє винахідливість, самостійність, а що головне – наполегливість.
Він прагне вижити і сміливо крокує по страшних шляхах свого розірваного війною дитинства.
Климко знаходить улюблену вчительку з малою дитиною і своїх шкільних друзів.
Її учні захищають жінку, нехай і на дитячий лад.
Війна – це екстремальна ситуація, і тому вона зриває маски.
Одразу ж видно, хто не має совісті і намагається нажитися на горі людей, інших нещастя єднають і допомагають бути їм більш витривалішими.
Хлопчакам майже вдається відтворити затишок рідної оселі для маленької дівчинки Оленьки, дочки вчительки.