Українська література | 10 - 11 классы
Напишите сочинение на тему : "Чим нагадають взаэмовiдносини Марусi та Гриця, трагедiю Мавки та Лукаша".
Сенкан Килини та мати Лукаша?
Сенкан Килини та мати Лукаша.
Цитати із "Лісовой пісні"(Л?
Цитати із "Лісовой пісні"(Л.
Українка), що характеризують Мавку, Лукаша, Лева, Килину та Мати Лукашеву.
Порівняйте образи Мавки, Калини та матері Лукаша з Лісової пісні Лесі Українки ?
Порівняйте образи Мавки, Калини та матері Лукаша з Лісової пісні Лесі Українки .
Коротко!
Помогите, плиз?
Помогите, плиз!
))) Сочинение на тему "Чим людина освідченіша, тим вона вільніша?
".
Твiр на тему Трагедiя громадянськоi вiйни в новелi Ю?
Твiр на тему Трагедiя громадянськоi вiйни в новелi Ю.
Хвильового "Вершники".
СРОЧНО ОЧЕНЬПомогите пожалуйста написать цитати Лукаша, Мавки, Лісовика и Лева из "Лісова пісня "?
СРОЧНО ОЧЕНЬ
Помогите пожалуйста написать цитати Лукаша, Мавки, Лісовика и Лева из "Лісова пісня ".
Твiр - мiнiатюра "Трагедiя "Гамлет" i сьогодення"?
Твiр - мiнiатюра "Трагедiя "Гамлет" i сьогодення".
Нужно сочинение на тему "Если бы я был Лукашем" (лесная песня)?
Нужно сочинение на тему "Если бы я был Лукашем" (лесная песня).
Цитатна характеристика Мавки та Лукаша з твору "Лісова пісня"?
Цитатна характеристика Мавки та Лукаша з твору "Лісова пісня".
Вы находитесь на странице вопроса Напишите сочинение на тему : "Чим нагадають взаэмовiдносини Марусi та Гриця, трагедiю Мавки та Лукаша"? из категории Українська література. Уровень сложности вопроса рассчитан на учащихся 10 - 11 классов. На странице можно узнать правильный ответ, сверить его со своим вариантом и обсудить возможные версии с другими пользователями сайта посредством обратной связи. Если ответ вызывает сомнения или покажется вам неполным, для проверки найдите ответы на аналогичные вопросы по теме в этой же категории, или создайте новый вопрос, используя ключевые слова: введите вопрос в поисковую строку, нажав кнопку в верхней части страницы.
Роман у віршах «Маруся Чурай» –це художня трансформація відомого сюжету про нещасливе кохання дівчини до хлопця, якого вона й отруїла, –за те, що той, зрадивши їхнє кохання, пішов до іншої.
Любов, зрада і помста–саме ця колізія лежить в основі однієї з пісень, що приписуються Марусі Чурай («Ой, не ходи, Грицю.
»). Нерівня душ : Маруся і Гриць.
Роман Ліни Костенко – невичерпний своїм змістом, багатством поетичних тем, філософсько - моральних колізій, загальнолюдською та національною проблематикою.
Це кристал, у якому безліч граней.
Кожна з них притягує сама по собі, але ж існує вона не самодостатньо, а в поєднанні з іншими, створюючи разом довершене ціле.
Так буває лише з творами високої художньої проби, позначеними печаттю глибокого таланту.
Їхня безмежність, неосяжність, невичерпність відбиває безмежність і неосяжність самого життя.
Незвичайність любовного сюжету (здавалося б, досить традиційного, добре відомого в українській літературі) починається з незвичайності самої Марусі Чурай.
В її глибокій та щирій натурі живе дуже сильне максималістське начало.
Є такий тип людей, які свідомо чи несвідомо керуються принципом ; «Все–або нічого», пропонуючи і собі самим, і оточенню надзвичайно високі моральні мірки.
Їм нелегко живеться, так само, як нелегко живеться поруч із ними людям звичайним.
Маруся Чурай, схоже, й сама це розуміє.
А Грицева мати каже про її серце, що воно «горде і трудне».
Трудне – бо не визнає компромісів, відкидає на - півпочуття, мучиться самотою, вимагаючи справжності й повноти в усьому.
У коханні, звісно, передусім.
Але нещастя (чи, може, нещасливе щастя!
) Марусі в тому, що її «горде і трудне» серце, ке питаючись розуму, вибрало саме Гриця Бобренка.
На питання, за що одна людина любить іншу, не існує відповіді : є в почутті любові якась ірраціональна стихія, що бере людину під свою владу.
Так і тут ; співчутливий розум міг би здивуватися –так ось же, Марусю, твоє щастя, – зовсім поруч, і звати його–Іван Іскра!
Любляча – і теж незглибима!
– душа, козак, який тонше за будь - кого розуміє й відчуває Марусю, і немає меж його щирій самовідданості!
Іван якось каже дідові Галерникові, маючи на увазі Марусю Чурай і себе ; «Ми з нею рідні.
Ми одного кореня.
Мабуть, один лелека нас приніс».
Але чи не тут якраз і заховано початки Іванової драми?
Можливо, замало любові одного лелеки?
Можливо, існує щось таке, що фатально роз'єднує споріднені душі, і через те по - справжньому велике взаємне кохання – рідкість?
Життя любить демонструвати дисгармонії ; в оркестрі життя –нагадаймо слова самої Ліни Костенко–гармонія нерідко звучить крізь тугу дисонансів, і роман «Маруся Чурай» ще раз змушує задуматися над цією істиною.
Марусина любов зустрілася з роздвоєною, розчахнутою душею Гриця Бобренка.
Так з'являється в романі Ліни Костенко драма «нерівні душ» –поетично - максималістської та буденно - прозаїчної, в якій зникають, гинуть зачатки чогось високого й справжнього, того, що змушувало Марусю думати про козака Гриця Бобренка як про лицаря.
Передумуючи у в'язниці свою трудну любов, Маруся Чурай знаходить вельми точні слова, які пояснюють колізію двох нерівновеликих сердець : Моя любов сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі.
Важливо тільки відчути, що в цих словах–не стільки докір чи осуд, скільки скрута, зітхання, тута.
Отже, небо –і земля.
Поезія –і проза.
Максималізм – і прагматизм.
Душевний порив–і практичний розрахунок.
Безоглядність –і та «тверезість», яка багатьма якраз і розуміється як уміння жити.
Вічна колізія людського життя.
І якщо для Галі Вишняківни не існує якихось моральних альтернатив (вона цілковито належить буденщині, матеріально - прозаїчній суєті, яка не передбачає якихось духовних зусиль чи напруг), то Гриць Бобренко воістину завис між «небом» і «землею».
Маруся чи Галя –ось його цілком реальний вибір.
І, зрештою, «земне» тяжіння бере гору, – перед нами постає драма людини, яка не відбулася.
Пригадуєте : Мавка з «Лісової пісні» Лесі Українки дорікнула Лукашеві за те, що той «життям не зміг до себе дорівнятись»?
Так іГриць Бобренко : було йому дано якусь людську неординарность, але –характеру не вистачило ; висоти злякався ; світ ловив І таки впіймав.
Обіймами й статками Галі Вишняківни, спокусою більш простого й зрозумілого (ніж у випадку з Марусею) життя - буття.
Багато перед ким лукаво й невидимо постає в житті оцей «бобренківський» вибір, і трудність його ще й у тому, що він – не однократний, а щоденний, повсякчасний, довічний.
Згадка про «Лісову пісню» не є випадковою : історичний роман Ліни Костенко багатьма мотивами, колізіями, характерами близький до драми - феєрії Лесі Українки.
«Трикутник» Маруся–Гриць–Галя нагадує «трикутники Мавка–Лукаш–Килина.
Цілий ряд аналогій проглядає і за зіставлення «Марусі Чурай» з драматичною поемою Лесі Українки «Бояриня».
Вельми близькі натури, козачка Маруся і «бояриня» Оксана з їхнім моральним максималізмом, загостреною патріотичною свідомістю постають як опозиція компромісності, нецільності й тій двоїстості, з якої виростає зрада –в одному випадку коханій, в іншому–Україні.