Українська література | 1 - 4 классы
Напишіть невеликий твір роздум на тему, , Чому керувати собою - важливе вміння людини"Допоможіть будь ласка.
Срочно.
Вірш"Теплота родинного інтиму"?
Вірш"Теплота родинного інтиму".
Напишіть будь ласочка тему вірша, ідею та художні засоби дуже срочно!
Даю 40 балів!
ПОМОГИТЕ ПОЖАЛУЙСТА?
ПОМОГИТЕ ПОЖАЛУЙСТА!
ВИПИШІТЬ ІЗ ВІРША "МРІЇЇ" ЛЕСІ УКРАЇНКИ, МЕТАФОРИ Й ЄПІТЕТИ.
У дитячі любі роки, Коли так душа бажала Надзвичайного, дивного, Я любила вік лицарства.
Тільки дивно, що не принци, Таємницею укриті, Не вродливі королівни Розум мій очарували.
Я дивилась на малюнках Не на гордих переможців, Що, сперечника зваливши, Промовляли люто : «Здайся!
» Погляд мій спускався нижче, На того, хто розпростертий, До землі прибитий списом, Говорив : «Убий, не здамся!
» Не здававсь мені величним Той завзятий, пишний лицар, Що красуню непокірну Взяв оружною рукою.
Тільки серце чарувала Бранки смілива відповідь : «Ти мене убити можеш, Але жити не примусиш!
» Роки любії, дитячі, Як весняні води, зникли, Але гомін вод весняних Не забудеться повіки.
Він, було, мені лунає У безсонні довгі ночі І єднається так дивно З візерунками гарячки : Мріє стеля надо мною, Мов готичнеє склепіння, А гілки квіток сплелися На вікні, неначе грати.
Од вікна до мене в хату Червонясте світло впало, – Чи то вуличнеє світло, Чи то полиски пожежі?
Що се так шумить невпинно?
Навісний, безладний гомін!
Чи в крові гарячка грає, Чи війна лютує в місті?
Чи се лютий біль у мене Тихий стогін вириває, Чи то стогне бранець - лицар, Знемагаючи на рани : «Хто живий у сьому замку?
Хто тут має серце в грудях?
Другом будь, зійди на вежу, Подивись на бойовисько!
Подивись на бойовисько, Хто кого перемагає?
Чи над лавами ще в’ється Корогва хрещата наша?
Коли ні, – зірву завої!
Хай джерелом кров поллється, Будь проклята кров ледача, Не за рідний край пролита!
Ні, я чую наше гасло!
Ось воно все голосніше… Зав’яжіть тісніше рани, Шкода кров губити марне.
» Так дитячі мрії грали Між примарами гарячки.
А тепер?
– гарячка зникла, Але мрії не зникають.
І не раз мені здається, Що сиджу я у полоні І закута у кайдани Невидимою рукою.
Що в руці у мене зброя Неполамана зосталась, Та порушити рукою Не дають мені кайдани.
Глухо так навколо, тихо, Не шумить гарячка в жилах, Не вчувається здалека Дикий гомін з бойовиська.
Так і хочеться гукнути, Наче лицар мрій дитячих : «Хто живий?
Зійди на вежу, Подивися наоколо!
Подивись, чи в полі видко Нашу чесну короговку?
Коли ні, не хочу жити, Хай мені відкриють жили, Хай джерелом кров поллється, Згину я від згуби крові.
Будь проклята кров ледача, Не за чесний стяг пролита.
».
Невеликий лист лисови микити з порадами як стати кращим?
Невеликий лист лисови микити з порадами як стати кращим.
Где правда о Шевченко, а где нет?
Где правда о Шевченко, а где нет?
1. "Кобзар" это имя его второй небольшой сборник стихов.
2. Его стихотворение "Гайдамак" было основано на украинских исторических тем.
3. В своих стихах он изобразил мать, как самого прекрасного священного человека на Земле.
4. Он писал о своей ненависти к любому угнетения.
5. Т.
Шевченко описал старые темы и образы в украинской литературе.
6. Он писал о том, что было вполне обычным для тех дней.
На этой странице сайта, в категории Українська література размещен ответ на вопрос Напишіть невеликий твір роздум на тему, , Чому керувати собою - важливе вміння людини"Допоможіть будь ласка?. По уровню сложности вопрос рассчитан на учащихся 1 - 4 классов. Чтобы получить дополнительную информацию по интересующей теме, воспользуйтесь автоматическим поиском в этой же категории, чтобы ознакомиться с ответами на похожие вопросы. В верхней части страницы расположена кнопка, с помощью которой можно сформулировать новый вопрос, который наиболее полно отвечает критериям поиска. Удобный интерфейс позволяет обсудить интересующую тему с посетителями в комментариях.
Людину називають Людиною, коли вона
спроможна відповідати за свої вчинки, поведінку, за результати своєї
діяльності, тримати у своїх руках особисту долю, готова до будь - яких
випробувань і перемог.
Кожен повинен навчитися керувати собою,
тобто самовиховувати себе.
Самовиховання — це також вияв
відповідальності, що свідчить про зрілість людини, його духовну
стійкість.
Вихована людина повинна бути спокійною, врівноваженою, вміти тамувати злість, роздратування, керувати своїми емоціями.
В критичній ситуації зробіть паузу і не втрачайте самоконтроль.
Вчіться терпіти і прощати.
Змусьте емоції працювати на Вас, а не проти Вас.
Опануйте головним умінням - перетворювати негативні події на позитивні.
Змінюючии значення, Ви змінюєте свою реакцію на те, що відбувається.
Знайдіть у собі сили посміхнутися та знехтувати негараздами.