Українська література | 1 - 4 классы
Тема та идея твору Ольги Кобилянської "Людына " (не земля а людина ).
Тема, идея, основна думка, жанр твору Б?
Тема, идея, основна думка, жанр твору Б.
Гринченко "Каторжна".
Хронологічна таблиця життя і творчість Ольги Кобилянської?
Хронологічна таблиця життя і творчість Ольги Кобилянської.
ХЕЛП?
ХЕЛП!
Цитатна характеристика образів Сави, Михайла, Анни, Рахіри з повісті Ольги Кобилянської "Земля".
Допоможіть?
Допоможіть!
СРОЧНО!
Характеристика образу Рахіри із повісті "Земля" Ольги Кобилянської.
Мені потрібно скласти 12 тестів до повісті "Земля" Ольги Кобилянської)))я жду ответа))))?
Мені потрібно скласти 12 тестів до повісті "Земля" Ольги Кобилянської)))я жду ответа)))).
Повість о?
Повість о.
Кобилянської "земля" проблематика твору.
Потрібна цитатна характеристика героїв в творі Ольги Кобилянської "Битва" Допоможіть?
Потрібна цитатна характеристика героїв в творі Ольги Кобилянської "Битва" Допоможіть!
Будь - ласкаа.
Треба опис природи , опис пір року, портрети героїв (з цитатами), монологи і діалоги персонажів ?
Треба опис природи , опис пір року, портрети героїв (з цитатами), монологи і діалоги персонажів .
Все це з твору Ольги Кобилянської "Земля".
Срочно?
Срочно!
Написати твір на тему : проблема Землі у творчості Ольги Кобилянської.
Образ Анни, твір Кобилянської - "Земля"?
Образ Анни, твір Кобилянської - "Земля".
Вы находитесь на странице вопроса Тема та идея твору Ольги Кобилянської "Людына " (не земля а людина )? из категории Українська література. Уровень сложности вопроса рассчитан на учащихся 1 - 4 классов. На странице можно узнать правильный ответ, сверить его со своим вариантом и обсудить возможные версии с другими пользователями сайта посредством обратной связи. Если ответ вызывает сомнения или покажется вам неполным, для проверки найдите ответы на аналогичные вопросы по теме в этой же категории, или создайте новый вопрос, используя ключевые слова: введите вопрос в поисковую строку, нажав кнопку в верхней части страницы.
(1902)Літературний рід : епос.
Жанр : повість.
Тема : зображення трагічної події, що сталася в гуцульській родині хлібороба наприкінці XIX ст.
Головна ідея : поміркувати над причинами братовбивства, тобто пер - шогріха, зла у світі.
Головні герої : заможний ґазда Івоніка Федорчук, його дружина Марійка, старший син Михайло, молодший син Сава ; заможний ґазда Василь Чоп’як, його дружина Докія й дочка Парасинка, чоловік Парасинки Тодорика ; панська наймичка Анна ; циганка Рахіра та її батько Григорій.
Сюжет твору : заможний ґазда Василь Чоп’як віддає свою дочку Па - расинку за нелюба Тодорику (дівчина закохана в Михайла Федорчу - ка) — старий Івоніка на весіллі каже, що шкодує за такою невісткою, як Парасинка, його Михайло був би прекрасною парою, проте його скоро заберуть до армії ; Михайло — чемний і працьовитий хлопець, молодший син Сава — байдужий до господарства, не любить землі ; Івоніка каже, що він не одержить у спадок землі, якщо не зміниться — Івоніка зізнається Докії, що має гроші, щоб відкупити Михайла від армії, проте не знає, чи вдасться — Марія була трудолюбивою ґаздинею і дуже економною, тому на селі її називали скупою ; якось вона пішла до ворожки й та напророчила їй, що роздаватиме своє добро бідним, а від людей ховатиметься, що близьке піде далеко від неї, а далеке стане близьким — жид, з яким Івоніка домовився про Михайла й дав гроші за викуп із солдатчини, десь зник, тож Михайло вимушений іти до армії — Михайло все частіше думав про панську робітницю Анну, нещасну дівчину, яку бив рідний брат, а матір забирала зароблені гроші — якось Михайло зустрівся з Анною, яка поверталася з лісу, їй привиділося, ніби з ліска летить щось темне з вогняними очима, Михайло заспокоїв дівчину — тим часом Сава нишком носив Рахірі крадені вдома борошно, сир… — восени Федорчуки із сумом провели в армію Михайла — хлопцеві дуже тяжко було в солдатах, навіть закрадалася думка про дезертирство — тепер щотижня до нього приходив батько, усіляко підтримував сина — Марійка гнівалася на Саву, казала, що той не одержить землі, якщо й далі буде з Рахірою — Анна під серцем носила дитину, люди стали вже це помічати, мати й брат вигнали Анну з дому, її прихистила в себе Докія — якось зустрілися на пасовиську Анна й Рахіра, Рахіра почала випитувати, хто ж батько майбутньої дитини, вони почали сваритися й Анна навіть ударила Рахіру й сказала, що про неї, ледащицю й відьму, кажуть у селі — Рахіра поскаржилася на Анну Саві — Михайло був удома у відпустці — Сава попросив Михайла піти разом з ним уночі до панського лісу й набрати там дерева, щоб відремонтувати огорожу ; Михайло вважав це крадіжкою, проте згодився — на другий день лісник приніс Марійці страшну звістку : у панському ліску знайдено вбитого Михайла — багато людей зібралося у Федорчуків, коли зайшла до хати Анна й кинулась до Михайла, усі збагнули, хто батько ще не народженої дитини — Анна кинулася до Сави й кричала, що він убивця — Івоніка вийшов на двір і став гаряче молитися, бо зрозумів, що «за землю підняв Сава руку на свого брата, лиги за землю.
, іншого тут не могло бути» — на другий день приїхала комісія і встановила, що в Михайла стріляли зблизька, що він вижив би, якби відразу його знайшли в ліску — Сава був блідий і трясся, ніби від пропасниці — лікар помітив на його штанях кров, проте він пробелькотів, що то від зайця — Саву запідозрили, але нічого не знайшли — коли робили розтин тіла, з нього випала куля ; Івоніка підняв її і заховав, кулю впізнав : саме такими стріляв Сава — Івоніка боявся втратити й другого сина — Саву забрали до міста — відбулося поховання Михайла— Анна народила близнят (двох хлопчиків) — навесні за порадою Докії Анна пішла до Марійки, аби та взяла хоч одного хлопчика на утримання, проте вона вигнала Анну — на Різдво, коли Марійка була сама в хаті, то до вікна підійшов якийсь чоловік і сказав, що бачив, як у ліс Михайло йшов із Савою, а говорить він про це тільки тепер, бо не хоче мати камінь на душі — через брак доказів Саву відпустили — він пішов до Рахіри, кажучи, що не потребує батькової землі й піде з жінкою на заробітки до Молдови — Анна жила з божевільною думкою вбити Саву, а той однієї її і боявся — померли близнята Анни й вона ніби збожеволіла (бродила полями, заходила до хат, не впізнаючи нікого) — Івоніка картав дружину, що та не прийняла онуків — Анну відвезли до шпиталю (гроші на лікування зібрали всім селом) — пройшло шість років, Івоніка й Марійка працювали й за Михайлову душу годували обідами бідних, Саву відділили, віддавши йому півхати, а землею не наділили (хай сам заробляє) — Докіїн брат Петро став лісником і одружився з Анною, минуло п’ять років, і в них народився хлопчик — Івоніка потайки від Марійки записав на нього найкращий лан Михайла.