Українська література | 5 - 9 классы
Казка про осінь.
+ малюнок.
2 клас!
Казка І Франка " Лисичка і журавель" - 3 клас?
Казка І Франка " Лисичка і журавель" - 3 клас.
Записати тему казки ; і основну думку казки.
Казку про зимуБудьласка коротку на 4 клас?
Казку про зиму
Будьласка коротку на 4 клас.
План казки , , Давня казка, ,?
План казки , , Давня казка, ,.
Ритмічний малюнок вірша "Дощ полив" (Ліна Костенко)?
Ритмічний малюнок вірша "Дощ полив" (Ліна Костенко).
Казка про журавля сову та метелика 5 клас на одну сторінку десь 20 речень?
Казка про журавля сову та метелика 5 клас на одну сторінку десь 20 речень.
Літературне читання 3 клас розповідь до картини йосипа бокшая золота осінь?
Літературне читання 3 клас розповідь до картини йосипа бокшая золота осінь.
Скласти план до казки про Оха - чудотвора (скорочено) литературне читання 3 клас?
Скласти план до казки про Оха - чудотвора (скорочено) литературне читання 3 клас.
План до казки Ох народна казка?
План до казки Ох народна казка.
Скласти план до казки золотий черевичок?
Скласти план до казки золотий черевичок.
4 клас.
Довести, що "Давня казка" казка?
Довести, що "Давня казка" казка.
Вы находитесь на странице вопроса Казка про осінь? из категории Українська література. Уровень сложности вопроса рассчитан на учащихся 5 - 9 классов. На странице можно узнать правильный ответ, сверить его со своим вариантом и обсудить возможные версии с другими пользователями сайта посредством обратной связи. Если ответ вызывает сомнения или покажется вам неполным, для проверки найдите ответы на аналогичные вопросы по теме в этой же категории, или создайте новый вопрос, используя ключевые слова: введите вопрос в поисковую строку, нажав кнопку в верхней части страницы.
Давно це було, у краї щасливім та квітучім.
Ніколи не було там холодно, ніхто не сумував і не журився.
Правив цим краєм цар, що мав одну доньку — царівну Осінь.
Росла вона стрункою та гарною : мала коси, як золото, очі — як синє небо.
Коли виповнилося їй вісімнадцять років, посватався до неї славний лицар Вересень.
Погодилась Осінь, бо припав їй до серця цей юнак.
Лише висловила бажання, щоб приніс він весільний подарунок — перли заморські.
Вирушив лицар у путь - дорогу, а царівна взялась до роботи — гаптувати вбрання весільне.
Була вона вмілою та спритною — і за якийсь тиждень вигаптувала і фату, і сукню.
Одного дня сиділа вона біля вікна світлиці.
Раптом бачить : вершник скаче до палацу.
То був чаклун Жовтень.
Під'їхав, гарцюючи, до вікна й вітається :
— Здрастуй, царівно Осінь!
Почув я про твою красу незрівнянну, і от я біля твоїх ніг.
Прошу тебе, будь моєю дружиною!
Привіз я весільні подарунки : парчу золоту і корали багряні.
Промовляє Жовтень, а водночас чарує, чарує — та й зачарував царівну Осінь.
Забула вона свого нареченого і дала згоду бути Жовтневі за дружину.
Вже й день весілля з ним призначила.
От і настав цей день.
З усіх усюд з'їхалися гості.
Лине музика, пісні величальні.
Веселяться гості, п'ють мед - вино за здоров'я молодих, танцюють, співають.
Саме в цей час Вересень повернувся з весільним дарунком.
Зупинив коня й питає в людей :
— Що це святкують?
— Наша царівна Осінь за Жовтня заміж іде!
Побачила царівна Осінь, що небо затягло хмарами, визирнула у вікно — а там у траві перли розсипані.
Вмить згадала вона про нареченого свого і зрозуміла, що була зачарованою.
У гніві кинулась до Жовтня :
— Геть звідси, підступний!
Хотів ти мене обдурити, так знай : не потрібен мені ні ти, ні твої подарунки!
Зажурилася Осінь, засумувала, але що ж робити?
Пішла вона до мудрого Листопада за порадою, а той і каже :
— Не зможеш ти повернути назавжди свого синьоокого ласкавого Вересня, бо сильні чари має Жовтень.
Проте позбався його подарунків, і тоді через рік прийде твій коханий.
Однак лише на місяць.
А зараз заспокойся й спочинь.
Так і зробила Осінь.
Кинула шовки золоті, корали багряні, підхопив їх вітер та поніс.
Зачепились дарунки Жовтня за гілки дерев — і стали ті золотисто - багряними, але сумною була їхня краса.
Багато води спливло з тих часів.
Бачили ви, як щороку, наприкінці вересня, вкривається земля сріблястою памороззю?
То Вересень дарунки свої Осені приніс.
Потім знову чаклує Жовтень : золото і корали — свої принади — по деревах розкидає.
Плаче, тужить Осінь за своїм втраченим нареченим, і втішає її мудрий сивий Листопад.
,.