Українська література | 5 - 9 классы
Твір на тему добро і зло за повістю Ю.
В місце для дракона.
Твір на тему"Якими ідеями повість Інститутка близька нашому часу"очень нужно ))) пожалуйста)?
Твір на тему"Якими ідеями повість Інститутка близька нашому часу"очень нужно ))) пожалуйста).
Характеристика дракона з повісті " Місце для дракона "ПОЖАЛУЙСТА МНЕ СРОЧНО НАДО?
Характеристика дракона з повісті " Місце для дракона "
ПОЖАЛУЙСТА МНЕ СРОЧНО НАДО.
ПЛИИИИИИИЗ.
Характеристика лицара Лавріна"Місце для Дракона"?
Характеристика лицара Лавріна
"Місце для Дракона".
План до твору місце для дракона?
План до твору місце для дракона.
Твір - роздум на тему що перемагає добро чи зло в повісті - казці Місце для дракона?
Твір - роздум на тему що перемагає добро чи зло в повісті - казці Місце для дракона.
Характеристика образу князя Люботинського та пустельника з повісті - казки "Місце для дракона"?
Характеристика образу князя Люботинського та пустельника з повісті - казки "Місце для дракона".
Що перемогло у тексти "Мисце для Дракона"?
Що перемогло у тексти "Мисце для Дракона".
Добро чи зло?
(Текст на 5 - 7 речень).
Тема, ідея та основна думка повісті "Місце для дракона"?
Тема, ідея та основна думка повісті "Місце для дракона".
Твір на тему" У чому полясяє суть людського життя?
Твір на тему" У чому полясяє суть людського життя?
" За повістю І.
Франка "Захар Беркут".
Твір на тему чи є в нашому житті місце для романтики?
Твір на тему чи є в нашому житті місце для романтики?
На этой странице находится вопрос Твір на тему добро і зло за повістю Ю?, относящийся к категории Українська література. По уровню сложности данный вопрос соответствует знаниям учащихся 5 - 9 классов. Здесь вы найдете правильный ответ, сможете обсудить и сверить свой вариант ответа с мнениями пользователями сайта. С помощью автоматического поиска на этой же странице можно найти похожие вопросы и ответы на них в категории Українська література. Если ответы вызывают сомнение, сформулируйте вопрос иначе. Для этого нажмите кнопку вверху.
У книзі Юрія Винничука “Місце для дракона” все перевертається з ніг на голову : дракон зовсім не лютий і кровожерливий хижак, що поїдає пишних молодиць, а добрий травоїдний мрійник та романтик.
Тішиться метеликам, пише вірші та читає Біблію.
Біля його печери замість людських останків милують око доглянуті клумбочки мальв, а своє полум’яне дихання він спрямовує тільки вгору – щоб не нищити природу.
А найцікавіше, що дракон, він же Грицько, пише вірші.
Лише одна річ залишається незмінною : у світі й досі діють “драконячі закони”.
Традиції, мислить володар, у князівстві якого миролюбно живе дракон Грицько, зобов’язують будь - що вбити дракона.
Тож князівські посланці скликають лицарів із усіх усюд, проте, зібравшись докупи, відважні лицарі… роз’їхались, адже “лютий хижак” й гадки не мав з кимось боротися, щоб бува не завдати нікому шкоди.
Ось така каламбурна зав’язка Винничукової повісті - казки.
Далі, як за сценарієм, розпочинається підступна гра на людських, тобто на драконячих, емоціях : князь усе частіше навідується до свого буцімто друга дракона й розповідає про свої клопоти через нього.
М’якосердий Грицько, він же “кровожерливий” дракон, погоджується битися з лицарями, щоб догодити князеві.
“Життя володаря не варте й одного рядка поета”, – розпачливо промовляє Грицькові його наставник і вчитель, самотній старий пустельник.
– “Навіщо виховував у ньому розуміння краси й добра?
Навіщо зробив з нього поета?
Поети так тяжко помирають, і нема їм на цьому світі місця, бо вони нетутешні”.
Продовжуючи демонструвати весь парадокс того, що відбувається, автор укладає в уста дракона не менш парадоксальну прощальну молитву до Господа.
Але чи принесло вбивство дракона спокій та мир у князівство?
Ні, воно лише пробудило лихі інстинкти.
“Що станеться, коли народові буде замало смерті змія, бо зло ним не вичерпалось?
Що буде, коли він кинеться шукати й інші джерела зла?
Одного дракона на всю державу замало.
Де взяти ще стільки драконів, аби кожен мав кого розп’ясти?
Де взяти стільки юд, аби мали на кого перекласти провину?
Коли народ не має кого проклинати – сили його підупадають.
Боже!
Пошли нам драконів!
” – роздумує автор.
Доповнює ці апокаліпсистичні роздуми фастасмагорія про тоталітарне місто щурів “Ласкаво просимо в Щуроград”.
Автор говорить вустами головного персонажа : “Ми народ ліриків, а не воїнів.
І вже тому приречені на загибель.
Народ, що не породив жодного диктатора, не може називатися нацією.
Це лише юрба, об’єднана мовою, вишиванками й піснями про безсмертя.
Зважте – співають про безсмертя, перебуваючи на порозі смерті!
” На таких дещо моторошних думках хочемо завершити нашу оповідь.
Усе інше нехай підкаже серце та прочитання пророчого “Місця для дракона” – другої книги із серії “Твори” Юрія Винничука.