Українська література | 5 - 9 классы
Цитатна характеристика из твору "за сестрою".
Цитатна характеристика льоньки з твору звук павутинки?
Цитатна характеристика льоньки з твору звук павутинки.
Цитатна характеристика героїв твору " мина мазайло"?
Цитатна характеристика героїв твору " мина мазайло".
Цитатна характеристика хлопчикiв iз твору "Митькозавр iз Юркiвки"?
Цитатна характеристика хлопчикiв iз твору "Митькозавр iз Юркiвки".
Цитатна характеристика Павлуся з твору "Скарб"?
Цитатна характеристика Павлуся з твору "Скарб".
Цитатна характеристика дідуся ккапуша з твору Бориса Харчука"Планетник"?
Цитатна характеристика дідуся ккапуша з твору Бориса Харчука"Планетник".
Цитатна характеристика павлуся із твору за сестрою?
Цитатна характеристика павлуся із твору за сестрою.
СРОЧНА.
ЦИТАТНИЙ план - характеристика Павлуся із твору , , За сестрою , , А ?
ЦИТАТНИЙ план - характеристика Павлуся із твору , , За сестрою , , А .
Чайковського.
Цитатна характеристика Лесі з твору Чорна Рада?
Цитатна характеристика Лесі з твору Чорна Рада.
Цитатна характеристика Яви з твору "Тореодори з Васюкивки"?
Цитатна характеристика Яви з твору "Тореодори з Васюкивки".
Цитатна характеристика героїв з твору Мартин Боруля?
Цитатна характеристика героїв з твору Мартин Боруля.
На этой странице сайта вы найдете ответы на вопрос Цитатна характеристика из твору "за сестрою"?, относящийся к категории Українська література. Сложность вопроса соответствует базовым знаниям учеников 5 - 9 классов. Для получения дополнительной информации найдите другие вопросы, относящимися к данной тематике, с помощью поисковой системы. Или сформулируйте новый вопрос: нажмите кнопку вверху страницы, и задайте нужный запрос с помощью ключевых слов, отвечающих вашим критериям. Общайтесь с посетителями страницы, обсуждайте тему. Возможно, их ответы помогут найти нужную информацию.
«Дід Андрій вважав своїм обов’язком привчити Павлуся до лицарського ремесла.
Вчив його їздити на коні, кидати списом та арканом, стріляти з рушниці та з лука й орудувати шаблею.
Часом оповідав йому про Запорожжя, про козаків, їхні звичаї та про всі походи й пригоди із свого життя».
• «Павлусь мріяв про те, коли й він підросте, стане славним козаком».
• «Здається, не було нічого такого, чого б Павлусь для Гані не зробив».
• «Павлусь підніс вгору свого супротивника та, як лише цей відстав від землі, розмахнув ним і кинув на землю».
• «Павлусь дивився на те все наляканими очима.
Йому здавалось, що це якийсь страшний сон, з якого не можна прокинутися».
• «Його огорнув страх.
У його уяві татарва була такою, що її ніхто не переможе.
Дідусь розказував йому, як козаки били татар, та ось він бачив, як татарви нічого не стримало, і дідусь, і багато інших дужих козаків полягли».
Непорадний : «Козакові соромно плакати, ось що.
Виростеш — козаком станеш, тоді й засоромишся».
«У Павлуся забилося серце, коли почув сотників наказ.
Він сьогодні побачить те, що від дідуся стільки наслухався.
Побачить, як козацтво стрінеться з татарами, тими страшними чортами, що цієї ночі так лютували в Спасівці».
«Злодії, пси, чорти!
Ви дідуся вбили, ви маму вбили, ви сестру забрали!
Ось тобі, ось тобі!
— Тепер Павлусь отямився.
Він перший раз убив людину.
Йому стало страшно, в очах потемніло, і він зомлів.
Його взяв на руки Степан і став відтирати».
І він уявляв собі свою любу сестричку, як її татарин веде на мотузці на базар.
Як її поганці оглядають та торкають, а відтак везуть у далеку турецьку землю, геть за море, і звідти ніколи їй не вернутись».
«Хіба ж, тату, так її нещасну, залишимо без помочі?
» «Дідусева наука стала йому в пригоді.
“Ось це Великий Віз, а ця зоря над нами — то показує північ.
Ну, навпроти неї мусить бути південь»».
Недоля : «Як хлопець з цього вийде цілий, то знайте, що з нього кошовий буде».
«Хлопець за ці два дні освоївся зі степом і татар тепер не боявся.
В нього ж була шабля й два пістолі, — то не те, як він тікав зі Спасівки.
Тепер він уже між козаками бував у поході і бачив, як татар б’ється».
«Продав ти мене, юдо, Бог тебе певно покарає.
Вони мене завезуть в Крим, то, може, й сестру легше знайду».
«Помагав татарам у всьому і вчився запопадливо татарської мови.
Він був тямущий, і татари не могли надивуватись.
Хлопець вдавав із себе до всього охочого, щирого і виконував усі роботи вправно».
«Ні, не прийму!
І моєї християнської не зречусь.
Хоч і повісьте.
Пощо мені опісля в смолі горіти».
«Внизу, в челядній, вибили Павлуся так, що зі спини аж кров потекла.