Українська література | 10 - 11 классы
Доведіть, що твір «Тіні забутих предків» відзначається вдалим поєднанням реального й фантастичного.
Образ Івана і Марічки "Тіні забутих предків"?
Образ Івана і Марічки "Тіні забутих предків".
Композиция ( експозиція, зав`язка, розвиток, зов`язка) "Тіні забутих предків"?
Композиция ( експозиція, зав`язка, розвиток, зов`язка) "Тіні забутих предків".
Помогите пожалуйста, кто читал "Тіні забутих предків" - составьте план Очень надо?
Помогите пожалуйста, кто читал "Тіні забутих предків" - составьте план Очень надо.
Цитати до образів марічки та івана з твору тіні забутих предків?
Цитати до образів марічки та івана з твору тіні забутих предків.
Пояснити назву повісті тіні забутих предків?
Пояснити назву повісті тіні забутих предків.
Цитати до образу "Тіні забутих предків"Івана та Марічки?
Цитати до образу "Тіні забутих предків"Івана та Марічки?
Образи головних героїв "Тіні забутих предків"?
Образи головних героїв "Тіні забутих предків".
Інтерв'ю з іваном тіні забутих предків ?
Інтерв'ю з іваном тіні забутих предків .
СРОЧНО!
Чому твір "тіні забутих предків" має саме таку назву?
Чому твір "тіні забутих предків" має саме таку назву?
Метафори до образів з твору тіні забутих предків?
Метафори до образів з твору тіні забутих предків.
На этой странице находится вопрос Доведіть, що твір «Тіні забутих предків» відзначається вдалим поєднанням реального й фантастичного?, относящийся к категории Українська література. По уровню сложности данный вопрос соответствует знаниям учащихся 10 - 11 классов. Здесь вы найдете правильный ответ, сможете обсудить и сверить свой вариант ответа с мнениями пользователями сайта. С помощью автоматического поиска на этой же странице можно найти похожие вопросы и ответы на них в категории Українська література. Если ответы вызывают сомнение, сформулируйте вопрос иначе. Для этого нажмите кнопку вверху.
«Тіні забутих предків», правдиву казку Гуцульщини М.
М. Коцюбинський закінчив у 1919, а вперше надрукував у 1912 році.
Написанню твору передувала велика і напружена робота : письменник вивчав фольклорно - етнографічні матеріали про Гуцульщину (звички, побут, фольклор гуцулів), збирав наукові статті монографії : особисто, поїхавши до Криворівні, ознайомився з місцевою природою.
Коцюбинський не просто хотів змалювати та описати життя казкового народу, він прагнув зазирнути в душу людини, показати її світосприйняття і внутрішній світ.
Коцюбинський — художник - психолог хотів зрозуміти саме психіку гуцулів, адже я маючи величезну фантазію, вони вірять в перекази і легенди, надзвичайні сили природи і ворожіння.
Глибокі язичники, вони все життя проводять у боротьбі зі злими духами, що населяють ліси, гори, води.
Вірять, що є люди, які знають мову духів, вірять в силу слова, в чародіїв, що супроводжують бурю, град і грім.
Саме тому не останнє місце в повісті належить нявкам і Чугайстру, градівнику Юрі, що в змозі відвернути бурю, ворожці Химі, що неодноразово заважала і шкодила Іванові.
Всі ці персонажі ще раз підкреслюють страх гуцулів перед нечистою силою і силами природи.
У повісті щільно переплітається фантастика і реальність.
Особливості цього краю накладають певний відбиток навіть на побут, звичаї гуцулів.
З самого початку йде розповідь про хлопця, і нібито все досить просто, але вже й тут є елементи фантастичного.
Неспокійний, дивний хлопчик все частіше наводить матір на думку, що при пологах, мабуть «не засвітили свічки» і їй замінили сина на бісеня.
Отже, від самого народження Іван потрапляє в фантастичний світ вірувань, і вже в сім років він знав, що на світі є нечиста сила і злий дух править всім, що в лісах є лісовики та веселий чугайстер, що роздирає нявок.
Ці знання ніколи не ставились під сумнів, так було і по - іншому не могло бути.
Фантастичною, наприклад, є зустріч малого Івана зі щезником.
І хоч ми розуміємо, що це лише уява хлопчика, який дуже вірить в надзвичайні сили, але для Івана це досить реально і важливо.
У дорослому житті фантастичні елементи присутні в житті Івана в різних формах.
Цікавим є свідоме обожнення вогню на полонині.
Люди вірять в живу силу вогню, що захищає їх від ворогів, допомагає в повсякденному житті.
Навіть просте запалення вогню супроводжується різними ритуалами і горить протягом літа.
Майстер психологічної новели, Коцюбинський знаходить напрочуд вдали засоби для розкриття внутрішнього світу Івана, поєднуючи його з природою Душа гуцула, не лише може чути мелодію гір, лісів, струмків, а й здатна створювати свою музику.
Протягом життя Івана супроводжують фантастичні події, що пов'язані зі світосприйняттям, вірування гуцулів.
Найреальнішим, найчистішим є почуття між Іваном і Марічкою, але й воно незримо пов'язано з вигадками.
Після смерті коханої Іван часто відчував її, це ніжний голос, наприкінці зустрічається з Марічкою - нявкою, розмовляє з нею.
І розуміємо, що це лише плід збудженої уяви, але Іван ніби насправді чує поклик коханої, що змушує його йти на її пошуки, на її оклик і, втративши пильність, Іван зривається в провалля, а згодом помирає.
Є ще багато прикладів фантастичного в повісті : те що мольфар Юра зупиняє хмари, танець Івана на галявині із Чугайстром, ворожіння Юри над лялькою, що уособлює Івана, постійні ворожіння Пала гни на врожай, на гарну худобу та інші.
Вражаючим і дуже дивним є обряд поховання.
У хаті лежить покійник зі свічкою в руках, в його головах спочиває душа, що ще не покинула хату, а біля нього поставлено багато лавок для людей, як в театрі.
Трохи згодом зібралась молодь, щоб повеселитись.
Сміх, крики в різних кутках хати, що продовжуються цілу ніч, і це в ту мить, коли поряд лежить покійник.
Досить дивно для нас, але звично для гуцул якнайбільше людей повинно побудувати і якнайвеселіше повинно бути в хаті тієї ночі, щоб не було сумно і страшно жити людям цього дому.
Автор хоче показати, що гуцули цінують життя більше, ніж смерть, що вони довго не замислюються над смертю людини, зневажають її і навіть не оплакують померлого.
Не є випадковою і назва повісті, що повністю віддзеркалює її зміст.
Серед гуцулів, відрізаних горами від широкого світу, збереглися ті давні світовідчуття, коли природа і людина, дійсність і вигадка.
Реальне й фантастичне зливались водне нероздільне ціле.