Українська література | 10 - 11 классы
Безмежнеє поле у сніжному завої аналіз вірша.
Аналіз вірша свиня свинею?
Аналіз вірша свиня свинею.
Аналіз вірша Бачиш Підпалий?
Аналіз вірша Бачиш Підпалий.
Аналіз вірша , , Зимовий етюд"?
Аналіз вірша , , Зимовий етюд".
Аналіз вірша "Підкова" Ірини ЖиленкоАналіз вірша "Гном у буфеті" Ірини Жиленко?
Аналіз вірша "Підкова" Ірини Жиленко
Аналіз вірша "Гном у буфеті" Ірини Жиленко.
Художній аналіз вірша " Спомин" Байрона?
Художній аналіз вірша " Спомин" Байрона.
Аналіз вірша (Блакитна панна)?
Аналіз вірша (Блакитна панна).
Аналіз вірша "Україна" Самійленка?
Аналіз вірша "Україна" Самійленка.
Аналіз вірша (Блакитна панна)?
Аналіз вірша (Блакитна панна).
Аналіз вірша (До радості)?
Аналіз вірша (До радості).
На этой странице находится вопрос Безмежнеє поле у сніжному завої аналіз вірша?, относящийся к категории Українська література. По уровню сложности данный вопрос соответствует знаниям учащихся 10 - 11 классов. Здесь вы найдете правильный ответ, сможете обсудить и сверить свой вариант ответа с мнениями пользователями сайта. С помощью автоматического поиска на этой же странице можно найти похожие вопросы и ответы на них в категории Українська література. Если ответы вызывают сомнение, сформулируйте вопрос иначе. Для этого нажмите кнопку вверху.
«Безмежнеє поле в сніжному завою» за жанром — романс, мелодійний та експресивний.
Хоч і гнаний долею, ліричний герой Франка не може примиритися з неподіленим коханням, прагне «обширу і волі», хоча в його серці «нестерпні болі», муки серця, прикра розлука.
Він звертається до коня — символу лицарської волі : «Неси ж мене, коню, по чистому полю, Як вихор, що тутка гуляє, А чень, утечу я від лютого болю, Що серце моє розриває».
Цей мотив підкреслює одинокість, сум героя, який прагне втекти від себе і свого горя, у такий спосіб вгамовуючи свої титанічні пристрасті.
Ліричний герой не знаходить собі місця в житті.
Проте його ваблять рух, втеча, інший простір — простір серця, яке ніяк не може вгамуватися.
Герой Франка — інтраверт, тобто психологічний тип особи, зануреної у внутрішній світ своїх переживань і роздумів, схильний замикатися в собі, жити своїми фантазіями.
Ліричний герой звертається до коханої, дівчини - зорі, яка зруйнувала «щастя власного підклад».
Через іпостась жінки - красуні, цнотливої і гордої, іронічної і суворої, холодної і жорстокої, розгортається картина шляху - страждання, пошуків і роздоріжжя, загалом філософія болю існування ліричного героя збірки.
Поезії Франка побудовано у формі монологу ліричного героя, серед них можна виділити три групи монологів : монологічні роздуми («Не надійся нічого»), монологи — оповіді героя про себе і свої почуття («Я не надіюся нічого»), монологи — звертання («За що, красавице, я так тебе люблю»).
Герой майже у відчаї, він хоче втекти, але не робить божевільних вчинків, а виливає тугу у віршах, бо має душу художника.
Заметіль, завивання вітру («Безмежнеє поле в сніжному завою…») співзвучні стану змученої душі.
Не дивно, що цей вірш, перекладений на музику, став чудовою піснею.