Українська література | 5 - 9 классы
Легенда про місто харків.
Скласти план до образу Степана Радченка (роман "Місто" В?
Скласти план до образу Степана Радченка (роман "Місто" В.
Підмогильний)?
Жіночі образи в творі "Місто" В?
Жіночі образи в творі "Місто" В.
Підмогильного.
Характеристика стосунків степана та надійки у романі місто?
Характеристика стосунків степана та надійки у романі місто.
Цитатна характеристика Степана Радченка з роману Місто?
Цитатна характеристика Степана Радченка з роману Місто.
Добери 3 - 4 спільнокореневі слова до слів зброя, місто?
Добери 3 - 4 спільнокореневі слова до слів зброя, місто.
Чи підкорив місто Степан Радченко із роману "Місто"?
Чи підкорив місто Степан Радченко із роману "Місто"?
План твору містою Підмогильний?
План твору містою Підмогильний.
Склади план казки Юрія Ярмиша "місто дружних майстрів "?
Склади план казки Юрія Ярмиша "місто дружних майстрів ".
Записати одним словом : Буря в морі - ?
Записати одним словом : Буря в морі - ?
Безлюдне місто - ?
Роль жінок у творі " Місто " В?
Роль жінок у творі " Місто " В.
Підмогильного.
Перед вами страница с вопросом Легенда про місто харків?, который относится к категории Українська література. Уровень сложности соответствует учебной программе для учащихся 5 - 9 классов. Здесь вы найдете не только правильный ответ, но и сможете ознакомиться с вариантами пользователей, а также обсудить тему и выбрать подходящую версию. Если среди найденных ответов не окажется варианта, полностью раскрывающего тему, воспользуйтесь «умным поиском», который откроет все похожие ответы, или создайте собственный вопрос, нажав кнопку в верхней части страницы.
Колись, дуже - дуже давно, тисяча років тому, на землях сучасного Харкова стояло казкове місто.
Купці з усього світу привозили сюди свій крам, а вивозили срібло і лазурит.
Слава про дивне місто, де протікала Срібна ріка, де золоті береги, де будинки з лазуриту - линула по цілому світу.
Найперші розповіли світові про це місто арабські купці, а називали вони його HARKA, що з арабської означало місто Срібла, Сріблоград.
Але не тільки купці прагнули потрапити в це казкове місто, а й різні пройдисвіти і дикі орди кочівників, які мріяли пограбувати його.
То ж місто поступово перетворювалось на неприступну фортецю, а наші пращури - русичі, яким воно належало, ставали його захисниками.
Бо вони вміли і добувати срібло, і вправно цілили з лука, і осідлати дикого коня, і будувати диво - замки з лазуриту.
Слава про неприступну фортецю - місто і її багатства дійшла до самого хана Батия.
Він привів незчисленні орди загарбників.
Багато днів городяни без води і їжі, поранені і змучені, тримали облогу, і лише коли Батий зруйнував дощенту стіни фортеці, місто - пало… Камінь на камені не залишили вороги, люди змушені були залишити своє колись прекрасне місто.
Але пам’ять про казкове місто залишилась з ними, і вони розповідали своїм дітям, а діти потім розповідали своїм дітям…
Пройшли сотні років, майже ніхто вже не вірив, що в дикому полі колись було прекрасне місто Харка… Бо Дике Поле поросло бур’яном, лише кам’яні залишки старої фортеці височіли в траві.
Минули віки, те що було, здавалось втратило свою цінність.
Та прийшли ті, хто пам’ятав давню легенду, яку їм розповідали батьки, відновили стіни старої фортеці і побудували нове місто, а назву дали таку, яку колись то місто і мало : Місто Срібла - Харків.
В тому казковому місті жила дівчина на ім’я Злата, або Золотце, як звали її рідні.
Бо була вона не тільки вродлива, але й мала золоте серце.
Злата покохала юного воїна, що охороняв місто на одній з веж фортеці.
Батьки не давали дозволу на цей шлюб, бо юнак був бідний.
Одного вечора Злата піднялася до коханого на вежу і він показав їй торбинку з дукатами - їх щасливе майбутнє.
Та не судилося, бо раптом вони побачили ворогів, що кралися до стін міста.
Юнак кинувся підпалити смолоскип, щоб розбудити місто, але ворожа стріла влучила йому прямо в серце.
Як могла одна дівчина зарадити біді?
Злата вихопила торбинку, в якій було її вже нездійснене майбутнє, і висипала дукати під ноги ворогам.
Жадібність затьмарила їм розум, і б’ючись між собою, вони збирали дукати.
А Златі вистачило часу підпалити смолоскип, і місто відбило ворога.
Минули віки, стіни давньої фортеці вросли в фундамент сучасного міста, і лише старі камені, свідки давніх подій, мовчки промовляють до нас, вписуючи в скрижалі і вашу історію.