Українська література | 5 - 9 классы
Твір на тему "Євшан зілля - символ любові до рідного краю".
Який твір з україньської літератури про козаків швайки , іван підкова, євшан зілля?
Який твір з україньської літератури про козаків швайки , іван підкова, євшан зілля.
Твір що для тебе означає євшан - зілля?
Твір що для тебе означає євшан - зілля.
Твір на тему - Література рідного краю (Київ)?
Твір на тему - Література рідного краю (Київ).
ТВІР НА ТЕМУ ЧОГО Я НАВЧИВСЯ З ТВОРІВ ІВАН ПІДКОВА ЄВШАН ЗІЛЛЯ І ДЖУРИ КОЗАКА ШВАЙКИ?
ТВІР НА ТЕМУ ЧОГО Я НАВЧИВСЯ З ТВОРІВ ІВАН ПІДКОВА ЄВШАН ЗІЛЛЯ І ДЖУРИ КОЗАКА ШВАЙКИ.
Твір вірність людини до рідного краю?
Твір вірність людини до рідного краю.
Тема і ідея "Євшан зілля"?
Тема і ідея "Євшан зілля".
План до поеми Євшан - зілля?
План до поеми Євшан - зілля.
Помогите ?
Помогите !
Напишите сочинение на тему, , Євшан - зілля , звернення до украінців.
Написати твір роздум що може виконувати роль євшан зілля для сучасних українців?
Написати твір роздум що може виконувати роль євшан зілля для сучасних українців.
Євшан зілля для українців 21 столітті?
Євшан зілля для українців 21 столітті?
Твір - роздум
СРОООООООЧНООООООООООООООООООООООООООООООООО!
ДО 21 : 30 ПЖ.
На странице вопроса Твір на тему "Євшан зілля - символ любові до рідного краю"? из категории Українська література вы найдете ответ для уровня учащихся 5 - 9 классов. Если полученный ответ не устраивает и нужно расшить круг поиска, используйте удобную поисковую систему сайта. Можно также ознакомиться с похожими вопросами и ответами других пользователей в этой же категории или создать новый вопрос. Возможно, вам будет полезной информация, оставленная пользователями в комментариях, где можно обсудить тему с помощью обратной связи.
Поема відомого українського поета Миколи Вороного «Євшан - зілля» розповідає про цікаві сторінки історії України, які стосуються княжої доби, про долю половецького юнака, який забув свою Батьківщину, потрапивши у полон.
Така біда, як неволя, полон, а то й просто необхідність жити в чижих краях, не обходила українців багато століть.
У полон до ворога вони потрапляли, захищаючи рідну землю або приймаючи участь у визвольних воєнних походах.
Довгий час наш народ поневолювали під час набігів кримські татари, турки та інші вороги.
Вони плюндрували нашу землю, брали у полон чоловіків, забирали в неволю дітей та жінок.
Діти, які росли на чужині, часто забували свою Батьківщину, а інколи навіть ставали воїнами у ворожому українцям війську.
Хоча в поемі М.
Вороного «Євшан - зілля» мова йдеться про події давно минулих часів, але тема та ідея цього поетичного твору перегукуються з сучасністю.
Адже українці були змушені розлучатися зі своєю Батьківщиною не тільки у часи Київської Русі.
За сюжетом поеми юнакові - половцю про рідну Україну нагадало Євшан - зілля, чарівна степова рослина.
Нам добре відомо, що українці, які ставали вигнанцями не за своєї воли, які надовго покидали рідну землю, у важку і далеку, а часом і смертельно небезпечну дорогу брали з собою якусь річ, яка б могла їм нагадувати про Батьківщину.
Частіш усього це були вишивані сорочки і рушники, насіння барвінку або чорнобривців, а то й просто жменьку рідної землі, завернуту у хустинку.
Та у юнака, який ще в дитинстві потрапив у полон до половців, усього цього не було.
Але спляче серце юного половецького невільника усе ж проснулося, причому розбудила його тоненька гілочка звичайної степової трави, якої так багато в рідних українських степах.
Закінчується поема М.
Вороного оптимістично : юнак, який вже вважався сином половецького хана, згадує рідну Україну і вирушає в далеку дорогу, в темну ніч, ярами та бараками невтомно простуючи до рідного степу разом зі старим мудрим віщуном.
Українська історія, на жаль, завжди складалася так, що з - за кордону до своїх батьків і дідів їх нащадки не завжди могли повернутися.
Тільки за часи незалежності українці, які волею долі опинилися на чужині, отримали можливість повернутися до рідного краю чи хоча б навідатися до України і побачити землю своїх предків.
Довгі роки живучи на чужині, вони змогли зберегти пам'ять про Батьківщину, зберегти українські традиції і мову.
Я думаю, що нам треба повчитися у таких людей, щоб не стати схожими на половецького юнака, пам'ять про рідну землю якому повернуло лише чарівне зілля.