Українська література | 5 - 9 классы
СРОЧНО ПЖЖЖЖЖЖЖЖ!
Твір на тему "Патріотичні мотиви в творчості Миколи В.
" Розмір 1сторінка зошита.
Твір на тему "Жіноча доля у творчості Шевченка"?
Твір на тему "Жіноча доля у творчості Шевченка".
Твір на тему "Образ України у творчості Шевченка" Срочно допоможіт?
Твір на тему "Образ України у творчості Шевченка" Срочно допоможіт!
Основні мотиви творчості Кисельова?
Основні мотиви творчості Кисельова.
Твір " патріотичні мотиви Миколи Вороного"?
Твір " патріотичні мотиви Миколи Вороного".
Твір на тему "Образ України у творчості Шевченка "?
Твір на тему "Образ України у творчості Шевченка ".
Патріотичні мотиви у творчості тараса шевченка твір?
Патріотичні мотиви у творчості тараса шевченка твір.
Твір на тему патріотичні мотиви т?
Твір на тему патріотичні мотиви т.
Г Шевченка плиз очень срочно.
Напишіть твір на одну з тем Патріотичні мотиви в поезіях Тараса Шевченка Тарас Шевченко в засланні?
Напишіть твір на одну з тем Патріотичні мотиви в поезіях Тараса Шевченка Тарас Шевченко в засланні.
Твір на ''тему патріотичні мотиви у творах тараса шевченка''?
Твір на ''тему патріотичні мотиви у творах тараса шевченка''.
Твір на тему Античні образи й мотиви у творчості письменників різних часів и народів (по зарубежной литературе)?
Твір на тему Античні образи й мотиви у творчості письменників різних часів и народів (по зарубежной литературе).
Вы находитесь на странице вопроса СРОЧНО ПЖЖЖЖЖЖЖЖ? из категории Українська література. Уровень сложности вопроса рассчитан на учащихся 5 - 9 классов. На странице можно узнать правильный ответ, сверить его со своим вариантом и обсудить возможные версии с другими пользователями сайта посредством обратной связи. Если ответ вызывает сомнения или покажется вам неполным, для проверки найдите ответы на аналогичные вопросы по теме в этой же категории, или создайте новый вопрос, используя ключевые слова: введите вопрос в поисковую строку, нажав кнопку в верхней части страницы.
На початку XX століття поет Микола Вороний написав пророчі рядки :
В рідному краї нам долі нема :
Бурі нас нищать, пригноблює тьма,
Студять морози.
Цвіт наш, красу нашу – гублять усе!
З півночі вітер з собою несе
Люті погрози.
Хто міг знати, що слова цього вірша за кілька десятиліть набудуть пророчого змісту?
А втім, українська реальність тридцятих років XX століття перевершила всі, навіть найтрагічніші пророцтва.
Немає для поета нічого страшнішого, ніж опинитися на положенні підозрілого, а потім і ворога.
Тому є багато прикладів.
Коли за правління Йосифа Сталіна почалися переслідування за політичними мотивами, Миколі Вороному пригадали все.
Адже поет за часів революції сумнівався в доцільності такого способу боротьби, вагався, потім емігрував до Польщі й кілька років перебував там.
Крім того, твори Вороного аж ніяк не оспівували радість соціалістичного будівництва.
Зрозуміло, що за сталінщини такій людині годі було сподіватися на спокійне життя.
Миколу Вороного заарештували, а в жахливому 1938 році його життя трагічно обірвалося.
Микола Вороний щиро любив Україну - неньку, був справжнім патріотом, до того ж, талановитим патріотом.
Не в останню чергу поета цікавила проблема історичної пам'яті.
Ще в 1899 році Вороний написав зворушливу поему «Євшан - зілля» .
У поемі йдеться про полоненого половця – ханського сина.
Бранця як значну політичну фігуру оточили розкошами, і він почав забувати батьківщину.
Половецький хан страждав від розлуки з сином.
Щоб повернути юнака додому, він послав до нього старого віщуна.
Ханське доручення виявилося дуже складним.
Нічим не можна було пробудити заснулу пам'ять юнака : ні розповідь про сльози самотнього хана, ні половецькі пісні.
Але віщун здогадався дати понюхати бранцеві зав'язане у вузлику степове зілля, що його було привезено з далекої батьківщини.
І сталося диво : перед очима юнака постав «широкий, вільний, пишнобарвний і квітчастий» половецький степ.
Ця зворушлива легенда розповідається в Іпатському літописі.
Микола Вороний по - своєму інтерпретує давню легенду, переосмислюючи її в науку землякам - українцям.
Звичайно, не про часи Київської Русі поема «Євшан - зілля», а про долю тогочасної України, де «славних предків правнуки погані» почали зневажати рідну мову та культуру.
Справжній біль звучить в останній строфі поеми :
Де ж того євшану взяти,
Того зілля - привороту,
Що на певний шлях направить –
Шлях у край свій повороту.
Микола Вороний узагальнює проблему історичної пам'яті, надаючи їй широкого масштабу.
Поет доводить, що ця проблема вкупі з проявами патріотизму є актуальною для будь - якого народу.
Тих, «котрі вже край свій рідний зацурали, занедбали» , треба навернути на істинну путь.
Гірка доля народу, який втратив свою історичну пам'ять.
І свої його цураються, і чужі ненавидять.
А може статися й дещо гірше.
У 1917 році Микола Вороний написав оптимістичний вірш «За Україну!
» , сповнений нових надій та нових ілюзій, породжених Лютневою революцією :
Ганебні пута
Ми вже порвали
І зруйнували
Царський трон.
З під ярем,
І з тюрем.
Де був гніт,
Ми йдем на вольний світ!
Микола Вороний прагнув здійснення віковічної мрії українців про незалежність, але насправді Україні була уготована інша доля.
Стали реальністю мрії інших людей.
Реальністю стали й рядки давнього вірша Миколи Вороного, написані ще за царату :
Люду мій бідний, окрадений люду!
Що у твоїх я побачив очах,
То вже й до віку свого не забуду,
Де б я не був, всюди бачити буду –
Голод і жах!
Поезія Вороного після тривалої заборони нарешті знайшла свою аудиторію.
У ній ми бачимо прагнення справжнього патріота побачити Україну щасливою і незалежною, яке вже за наших часів знаходить своє практичне втілення.