Українська література | 5 - 9 классы
Ліричний герой поезії гейне(свій початок і кінець).
Чим ліричному герою не сподобався виконавець пісні «Ля - ля - ля»?
Чим ліричному герою не сподобався виконавець пісні «Ля - ля - ля»?
(С. Олійник «Ля - ля - ля»).
Написати листа ліричному герою козаку Швайці?
Написати листа ліричному герою козаку Швайці.
Ліричний герой "Як дитиною, бувало"?
Ліричний герой "Як дитиною, бувало".
Хто такий 1)ліричний герой 2)Ідея твору 3)Повість?
Хто такий 1)ліричний герой 2)Ідея твору 3)Повість.
Яким постає ліричний герой у вірші Василя Симоненка "Ти знаєш що ти - - - - людина?
Яким постає ліричний герой у вірші Василя Симоненка "Ти знаєш що ти - - - - людина?
".
Ліричний герой поезії "Захочеш і будеш"?
Ліричний герой поезії "Захочеш і будеш".
Які є види ліричних творів?
Які є види ліричних творів?
Творчість яких письменників припадає на кінець 19 і початок 20 століття?
Творчість яких письменників припадає на кінець 19 і початок 20 століття.
На этой странице вы найдете ответ на вопрос Ліричний герой поезії гейне(свій початок і кінець)?. Вопрос соответствует категории Українська література и уровню подготовки учащихся 5 - 9 классов классов. Если ответ полностью не удовлетворяет критериям поиска, ниже можно ознакомиться с вариантами ответов других посетителей страницы или обсудить с ними интересующую тему. Здесь также можно воспользоваться «умным поиском», который покажет аналогичные вопросы в этой категории. Если ни один из предложенных ответов не подходит, попробуйте самостоятельно сформулировать вопрос иначе, нажав кнопку вверху страницы.
Злам XVIII— - XIX ст.
Позначився появою нового літературного напряму — романтизму.
Він приніс із собою і нового героя : мрійника, ідеаліста, що переживає тяжке розчарування, самотнього мандрівника, вигнанця.
Романтичний герой здатен на глибокі почуття, душевні поривання, палкі пристрасті.
Всі ці риси нового героя знайшли яскраве втілення у поезіях німецького романтика Г.
Гейне.
Світову славу Г.
Гейне принесла збірка «Книга пісень» (1827), до якої ввійшли вірші 1816—1827 pp.
Вона складається з чотирьох циклів : «Страждання юності», «Ліричне інтермецо», «Повернення на батьківщину» та «Північне море», окремий підрозділ в останньому циклі склали вірші з «Подорожі на Гарц».
Але це не було механічним об'єднанням створених раніше циклів.
Поет так розмістив матеріал, шо вийшов продуманий, побудований за чітким планом твір про трагедію закоханого юнака, якому не відповіли взаємністю.
Численні вірші збірки були навіяні нерозділеним коханням поета до кузини Амалії, а згодом до її молодшої сестри Терези.
Під пером талановитого митця трагічна любовна історія вийшла далеко за біографічні межі і стала шедевром романтичної поезії.
Ліричний герой Гейне, переживаючи муки нерозділеного кохання, сприймає їх як найбільшу трагедію у світі.
Без коханої, що покинула його, світ видається йому безрадісним, у ньому «троянди немов неживі», «фіалки такі мовчазні», пісня жайворонка у блакиті «гірко дзвенить», сонце — «холодне», земля — «пустельна» і «сіра, мов труна».
Сльози милої викликають у ліричного героя гострий душевний біль.
І я навколішки упав, На сльози ті дивився, Ті білі руки цілував І гірких сліз напився.
Найчастіше почуття несе йому лише «жуть - тугу навісну», що «палить душу й тіло».
Та з плином часу герой усвідомлює, що він переживає «стару, але вічно нову історію».
Це усвідомлення дає змогу примиритися з життям.
Страждання переходять у світлий смуток : Вмирають люди, і роки Минають один за одним, Але не вмирає кохання, Що в серці живе моїм.
Ліричний герой Гейне тонко відчуває красу природи.
Сили природи — його друзі.
Він готовий взяти вітра посередником у своїх любовних зізнаннях : Хотів би я в слово єдине Вмістити всю душу смутну, Віддать його вільному вітру — Нехай би одніс вдалину.
Нехай би печаль в отім слові До тебе моя попливла, Щоб ти її кожну хвилину Почути, кохана, могла.
Герой поезій Гейне завжди постає перед нами самотнім.
Він споглядає небо, квіти, річку, веде з ними уявну розмову.
А у вітальнях багатих будинків його оточує ненависне йому «порядне товариство» : Білі глянцеві манжети, Чорні фраки і панчохи, Ніжна мова, поцілунки, — Ох, коли б їм серця трохи!
Серця в груди, і в те серце — і любові, і страждання.
Ох, мене вбиває щебет Про фальшивий біль кохання.
Із цього задушливого світу фальші герой рветься у гори.
Тільки там, серед незайманої вільної природи, він відчуває себе у рідній ст.
Ихії, там «зітхають вільно груди».
У третьому циклі «Книги пісень» Гейне використовує традиційний для романтиків мотив подорожі.
Змучений нерозділеним коханням, герой шукає забуття та втіхи в мандрах.
Його ваблять рейнські простори, казкові пейзажі, прості люди.
Повернувшись до рідного міста, де колись уперше покохав, герой дивиться на все по - новому.
Ніч тиха, eq вулиці в сні спочивають, Колись моя люба в цій хаті жила.
Її вже немає, її тут не знають, Оселя ж лишилася та, що й була.
Юнацькі страждання для героя багато важать як спогади про юність.
Вони ж налаштовують його на роздуми про плинність часу, зміст життя та його одвічні закони.
«Книга пісень» Г.
Гейне — визначне явище не лише в німецькій, а й у світовій літературі.
В ній поет виступає співцем краси людських почуттів.
Невеличкі за розміром поезії з «Книги пісень» надзвичайно глибокі за змістом, образні й мелодійні.
Саме це й привертає до них увагу читачів, змушує співпереживати ліричному герою Гейне.