Українська література | 5 - 9 классы
Напишите пожалуйста гумореску " Ворона i лисиця" Константин Сергiэнко.
Очень нужно.
Гуморески на шкільну тему, нужно придумать, ребят, помогите?
Гуморески на шкільну тему, нужно придумать, ребят, помогите!
Надо придумать гумореску * * * помогите пожалуйста))))?
Надо придумать гумореску * * * помогите пожалуйста)))).
Допоможіть мені скласти гумореску?
Допоможіть мені скласти гумореску.
Скласти одну гумореску(Укр?
Скласти одну гумореску(Укр.
Літ. ).
Придумать гумореску випадок зi школи?
Придумать гумореску випадок зi школи.
Що таке гумореска?
Що таке гумореска?
Як С.
Руданський називає свої гуморески?
Складіть гумореску про школу або спорт?
Складіть гумореску про школу або спорт.
Скласти гумореску власно написаня?
Скласти гумореску власно написаня.
На этой странице находится ответ на вопрос Напишите пожалуйста гумореску " Ворона i лисиця" Константин Сергiэнко?, из категории Українська література, соответствующий программе для 5 - 9 классов. Чтобы посмотреть другие ответы воспользуйтесь «умным поиском»: с помощью ключевых слов подберите похожие вопросы и ответы в категории Українська література. Ответ, полностью соответствующий критериям вашего поиска, можно найти с помощью простого интерфейса: нажмите кнопку вверху страницы и сформулируйте вопрос иначе. Обратите внимание на варианты ответов других пользователей, которые можно не только просмотреть, но и прокомментировать.
Вороні, що молилась день від дня,
Вславляючи свою пташину віру,
Десь так за місяць до великодня
Бог дав шматок «Любительського» сиру.
Сидить Ворона в лісі між гілляк
І вертить тим сирком і так, і сяк.
То пхне в дупло, то суне поміж віти,
В гніздо ховає й знов виймає звідти,
Аби лише нанюхатися всмак.
А з’їсти не наважиться ніяк :
Триває піст, то й змушена говіти.
Минає тиждень, другий проліта.
Говіє наша страдниця свята,
Кору лиш їсть, скоромного ж — нічого!
Охляла, бідна, схудла до знемоги.
А сир лежить, поглянеш — сміхота :
Засох, поцвів, вже чимось тхне від нього.
Вороні хоч би що — анітелень.
Кінець кінцем настав жаданий день,
Схопила сир, дзьобнула — дивна штука!
—
Не кришиться — твердий, як каменюка,
Немов лукавий клав його під прес!
Ворона зла!
Бо нічим розговітись.
Тримає в дзьобі свій делікатес.
Аж тут Лисиця виткнулася звідкись
І мовить, звівши очі до небес :
«Голубонько, Христос воскрес!
Про тебе ходить чутка в нашім борі,
Що ти співаєш у церковнім хорі.
Я ж страх люблю божественні пісні,
Вони такі душевні, чарівні.
Молю тебе, співачко незрівнянна,
Утіш мене своїм меццо - сопрано,
Псалом якийсь чи пісню заспівай.
Ну, я чекаю, любонько, давай.
»
Ворона вниз поглянула спроквола,
Розкрила рота й видала «вокал».
Сир випав з дзьоба, полетів додолу
І вбив руду Лисицю наповал.