Українська література | 5 - 9 классы
До чого може призвести прагнення людини до наживи.
Мои роздуми над п°есою "Сто тисяч" твір роздум.
Твір - роздум на тему "Проблема без духовнусті людини засліпленою жагою до наживи?
Твір - роздум на тему "Проблема без духовнусті людини засліпленою жагою до наживи.
Твір роздум на тему для чого пам'ятати минуле?
Твір роздум на тему для чого пам'ятати минуле.
Твір роздум "яку людину можна назвати?
Твір роздум "яку людину можна назвати.
Твір роздум , , Що є людина на землі"?
Твір роздум , , Що є людина на землі".
Твір роздум згубна влада грошей над людиною?
Твір роздум згубна влада грошей над людиною.
Твір - роздум за п'єсою "Сто тисяч" "Згублена влада грошей над людиною"?
Твір - роздум за п'єсою "Сто тисяч" "Згублена влада грошей над людиною".
Твір на тему ; мої роздуми над вчинками героїв п'єси "сто тисяч" івана карпенка - карого?
Твір на тему ; мої роздуми над вчинками героїв п'єси "сто тисяч" івана карпенка - карого.
Твір - роздум : Прагнення готовності допомогти є виявом громадянської позиції людини за твором Василя Стефаника "Камінний хрест"?
Твір - роздум : Прагнення готовності допомогти є виявом громадянської позиції людини за твором Василя Стефаника "Камінний хрест".
Написати твір - роздум на тему : Чи може бути щасливою людина, якщо не щасливі її близькі?
Написати твір - роздум на тему : Чи може бути щасливою людина, якщо не щасливі її близькі.
Твір - роздум комедія карпенка карого сто тисяч і вічна тема влади грошей над людиною?
Твір - роздум комедія карпенка карого сто тисяч і вічна тема влади грошей над людиною.
На этой странице находится ответ на вопрос До чого може призвести прагнення людини до наживи?, из категории Українська література, соответствующий программе для 5 - 9 классов. Чтобы посмотреть другие ответы воспользуйтесь «умным поиском»: с помощью ключевых слов подберите похожие вопросы и ответы в категории Українська література. Ответ, полностью соответствующий критериям вашего поиска, можно найти с помощью простого интерфейса: нажмите кнопку вверху страницы и сформулируйте вопрос иначе. Обратите внимание на варианты ответов других пользователей, которые можно не только просмотреть, но и прокомментировать.
Комедія «Сто тисяч» — один з найкращих творів І.
Карпенка - Карого, в якому він змалював суспільні явища, що мали місце в 80–90 - х роках ХІХ століття.
Сільські багатії, нещадно визискуючи наймитів і бідних селян, дуже швидко багатіли.
Вони скуповували поміщицькі маєтки, відбирали земельні наділи в бідних селян, які потрапляли до них в кабалу.
Головною дійовою особою твору «Сто тисяч» є заможній селянин Герасим Никодимович Калитка, який вже має двісті десятин землі, проте всі свої сили покладає на те, щоб збільшити свої володіння.
Цей хижак скуповує жадану земельку зубожілих селян і маєтки розорених конкуренцією поміщиків.
Для нього і «бумага» на купчій — «зелена мов земля, укритая рястом.
Ох, земелько, свято земелько — божа ти дочечко!
— вигукнув він.
Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки.
Приобрітав би тебе без ліку».
Його мрія — всю землю навкруги скупити : «Їдеш день — чия земля?
Калитчина!
Їдеш два — чия земля?
Калитчина!
Їдеш три — чия земля?
Калитчина.
Дихання спирає.
А скотини, а овець розвіду — земля під товаром буде стогнати…».
На мій погляд, смисл свого життя Калитка бачить у нагромадженні землі.
Герасим Никодимович хоче купити в сусіднього поміщика Смок - винова 250 десятин землі, але у нього не вистачає грошей.
Прагнучи швидко розбагатіти, він іде на шахрайство і вирішує купити в Невідомого за п’ять тисяч справжніх грошей сто тисяч фальшивих.
Зажерливий, скупий Калитка нещадно визискує наймитів.
Йому все здається, що наймити мало роблять, але дуже багато сплять і їдять.
Він намагається відібрати навіть окраєць хліба у наймита, який у неділю йшов на роботу.
Хижак сердиться на Копача за те, що той багато їв під час обіду.
Він ніколи не п’є за власні гроші, бо «від своєї горілки в грудях пухне».
Свого сина Романа він хоче одружити з дочкою великого землевласника Пузиря, сподіваючись одержати значне придане.
Калитка, на мою думку, груба, некультурна, неосвічена людина.
Він деспотично поводиться зі своєю дружиною, б’є її ; на людях вдає, що ставиться до неї лагідно.
Шахрай зневажливо говорить про науку, вважає, що всі вчені дурні, «голодрабці».
«Застав його, — каже Калитка, — коняку запрягать, то й не запряже : він зараз полізе по книжках, по тих рихметиках шукать, як це робиться».
Отже, основними рисами його характеру є зажерливість, скнар - ність, крутійство, лицемірство, деспотизм, неуцтво.
Ці характерні риси, експлуататорська суть Калитки яскраво виявляються у його мові : «робітники та собаки надворі повинні буть», «ні світ, ні зоря вже й жреш!
» ; «обіцянка — цяцянка, а дурневі радість» ; «кругом, кругом моє», «бери і в свого і в чужого», «лупи — та дай» ; «гроші всьому голова» ; «Ой Пузирі!
Глядіть, щоб не полопались, а замість вас Калитку розіпре грошовою.
». І.
Карпенко - Карий засуджує хижацьку натуру Герасима Калитки, бичує його гострою зброєю сатир.
Всі думки і вчинки Калитки спрямовані на швидке збагачення, викликають глузливий сміх.
Хижак викликає до себе презирство й огиду навіть тоді, коли намагається кінчити життя самогубством.
Його останні слова : «Обікрали.
Ограбили.
Пропала земля Смоквинова.
Краще смерть, ніж така потеря!
» — викликають глузливий сміх у читача і глядача.
Це сміх над нікчемністю людини, яка вбачає зміст життя в збагаченні, сміх над хижацькою натурою, експлуататором, який у погоні за наживою зазнав краху.
Таким чином, змальовуючи образ Калитки, драматург пильнує, щоб кожен його крок, кожна думка, побутові і моральні норми — все було підпорядковане глибшому розкриттю сільського ненажерливого глитая.
Він прагне відтворити типове явище з найбільшою повнотою й загостреністю і разом з тим зберегти неповторну своєрідність образу.