Українська література | 5 - 9 классы
Твір на тему "Ти знаєш що ти людина".
Твір на тему порядна людина яка вона?
Твір на тему порядна людина яка вона?
Твір на тему яку людину можна назвати щасливою?
Твір на тему яку людину можна назвати щасливою.
Твір на тему : Ти знаєш що ти людина?
Твір на тему : Ти знаєш що ти людина.
Твір роздум на тему вірність людини?
Твір роздум на тему вірність людини.
Твір на тему яку людину можна назвати щасливою?
Твір на тему яку людину можна назвати щасливою.
Твір на тему "Якою має бути людина?
Твір на тему "Якою має бути людина?
".
Написати твір роздум на тему : мистецтво в житті людини?
Написати твір роздум на тему : мистецтво в житті людини.
Твір на тему "Ти знаєш що ти людина"за творами Олекса Стороженко?
Твір на тему "Ти знаєш що ти людина"за творами Олекса Стороженко.
Твір на тему роль мистецтва у житті людина?
Твір на тему роль мистецтва у житті людина.
Міні твір на тему "чи може людина вбивати іншу людину"?
Міні твір на тему "чи може людина вбивати іншу людину".
Вопрос Твір на тему "Ти знаєш що ти людина"?, расположенный на этой странице сайта, относится к категории Українська література и соответствует программе для 5 - 9 классов. Если ответ не удовлетворяет в полной мере, найдите с помощью автоматического поиска похожие вопросы, из этой же категории, или сформулируйте вопрос по-своему. Для этого ключевые фразы введите в строку поиска, нажав на кнопку, расположенную вверху страницы. Воспользуйтесь также подсказками посетителей, оставившими комментарии под вопросом.
Людина» — багатозначне слово.
Воно позначає одну з істот на землі і водночас має піднесене значення всього загалу якостей і почуттів, які повинна мати в собі ця істота.
У такому випадку де слово пишуть з великої букви — Людина.
Що ж потрібно кожному з нас для того, щоб іменуватися Людиною?
Одні скажуть — бути порядним і добрим, інші — мати купу грошей, треті дадуть відповідь : «Що потрібно?
Нічого!
Я маю руки, пересуваюся на двох ногах, значить, я і так людина.
А з великої букви чи з малої — неважливо.
Яка різниця?
» Відполімо : різниця дуже велика.
Пересуваються, вживають їжу, сплять всі живі істоти на Землі, але вони не можуть називатися людьми.
Від тварин нас відрізняють не лише анатомічні ознаки, навіть не розвинений інтелект.
Нас відрізняє людяність.
Для того, щоб вважати себе людяними, ми повинні бути добрими, чесними, справедливими.
Однак головне — любов до ближнього свого.
Всі ми чули, що потрібно до інших ставитися так, як хотів би, щоб ставились до тебе.
Це означає, що на жодну хвилину не можна забувати : поряд з тобою є люди, яким, можливо, потрібна допомога, потрібне співчуття.
Хто знає, може, співчуття чекають саме від вас?
І саме від вас сподіваються отримати необхідну допомогу?
Подумайте, перш ніж відвертатися ; ви теж бували у ситуаціях, коли добра порада, ласкавий погляд були так необхідні!
Так чому ж багато хто з нас забуває про це?
Розповідають, що іноді, коли на кішку нападають собаки, інші кішки починають захищати її, кидаючись у бій з суперником, набагато сильнішим від них.
Слухаєш такі розповіді й дивуєшся : якщо навіть тварини захищають одна одну, то як же люди можуть лишатися байдужими до нещасть своїх .
Близьких?
Однак не всі, далеко не всі.
Знаємо випадки справжньої самопожертви, гідної звання "Людина".
Це і герої війни, що йшли в атаку, перебували в нелюдських умовах для щастя майбутніх поколінь, і вірний друг, що ділиться останнім шматком хліба, ризикуючи залишитись голодним сам, і наша рідна матуся, яка ночами не спала, чекаючи нас із далекої поїздки, Хвилюючись за нашу долю.
Не обов'язково шукати приклади істинної людяності у книжках, у розповідях, можна озирнутися довкола, придивитися до близьких, до друзів, зазирнути вглиб власної душі і зрозуміти, що справжній некорисливий подвиг в ім'я людяності тут, поруч з нами.
Так давайте ж навчимося любити одне одного, поважати прагнення, думки й почуття людські, давайте віднині й назавжди за основу свого життя візьмемо правило діяти лише за законами честі, моралі — тими складовими, що і становлять основу того, що робить вас Людьми, — людяності.
Тоді не вивикатиме війн, у небуття підуть сварки й суперечки, головною ж цінністю стане життя кожного із жителів планети.
І звучатимуть у душах людей слова Василя Симоневка :
Ти знаєш, що ти — людина?
Ти знаєш про це, чи ні?
Усмішка твоя — єдина.
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
"Людина" — багатозначне слово.
Воно позначає одну з істот на землі і водночас має піднесене значення всього загалу якостей і почуттів, які повинна мати в собі ця істота.
У такому випадку це слово пишуть з великої букви — Людина.
Що ж потрібно кожному з нас для того, щоб іменуватися Людиною?
Одні скажуть — бути порядним і добрим, інші — мати купу грошей, треті дадуть відповідь : "Що потрібно?
Нічого!
Я маю руки, пересуваюся на двох ногах, значить, я і так людина.
А з великої букви чи з малої — неважливо.
Яка різниця?
" Відповімо : різниця дуже велика.
Пересуваються, вживають їжу, сплять всі живі істоти на Землі, але вони не можуть називатися людьми.
Від тварин нас відрізняють не лише анатомічні ознаки, і навіть не розвинений інтелект.
Нас відрізняє людяність.
Для того, щоб вважати себе людяними, ми повинні бути добрими, чесними, справедливими.
Однак головне — любов до ближнього свого.
Всі ми чули, що потрібно до інших ставитися так, як хотів би, щоб ставились до тебе.
Це означає, що на жодну хвилину не можна забувати : поряд з тобою є люди, яким, можливо, потрібна допомога, потрібне співчуття.
Хто знає, може, співчуття чекають саме від вас?
І саме від вас сподіваються отримати необхідну допомогу?
Подумайте, перш ніж відвертатися : ви теж бували у ситуаціях, коли добра порада, ласкавий погляд були так необхідні!
Так чому ж багато хто з нас забуває про це?
Розповідають, що іноді, коли на кішку нападають собаки, інші кішки починають захищати її, кидаючись у бій з суперником, набагато сильнішим від них.
Слухаєш такі розповіді й дивуєшся : якщо навіть тварини захищають одна одну, то як же люди можуть лишатися байдужими до нещасть своїх близьких?
Однак не всі, далеко не всі.
Знаємо випадки справжньої самопожертви, гідної звання "Людина".
Це і герої війни, що йшли в атаку, перебували в нелюдських умовах для щастя майбутніх поколінь, і вірний друг, що ділиться останнім шматком хліба, ризикуючи залишитись голодним сам, і наша рідна матуся, яка ночами не спала, чекаючи нас із далекої поїздки, хвилюючись за нашу долю.
Не обов'язково шукати приклади істинної людяності у книжках, у розповідях, можна озирнутися довкола, придивитися до близьких, до друзів, зазирнути вглиб власної душі і зрозуміти, що справжній некорисливий подвиг в ім'я людяності тут, поруч з нами.
Так давайте ж навчимося любити одне одного, поважати прагнення, думки й почуття людські, давайте віднині й назавжди за основу свого життя візьмемо правило діяти лише за законами честі, моралі — тими складовими, що і становлять основу того, що робить нас Людьми, — людяності.
Тоді не виникатиме війн, у небуття підуть сварки й суперечки, головною ж цінністю стане життя кожного із жителів планети.
І звучатимуть у душах людей слова Василя Симоненка :
Ти знаєш, що ти — людина?
Ти знаєш про це, чи ні?
Усмішка твоя — єдина.
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.