Українська література | 1 - 4 классы
Скласти казку про видру.
Скласти віршовану казку?
Скласти віршовану казку.
СКЛАСТИ КАЗКУ ПРО ВЕСНУ?
СКЛАСТИ КАЗКУ ПРО ВЕСНУ.
Скласти план до казки ох?
Скласти план до казки ох.
Скласти казку про рукавичку?
Скласти казку про рукавичку.
Скласти фантастичну казку?
Скласти фантастичну казку.
Скласти свою власну казку?
Скласти свою власну казку.
Скласти план до казки ох?
Скласти план до казки ох.
На этой странице сайта вы найдете ответы на вопрос Скласти казку про видру?, относящийся к категории Українська література. Сложность вопроса соответствует базовым знаниям учеников 1 - 4 классов. Для получения дополнительной информации найдите другие вопросы, относящимися к данной тематике, с помощью поисковой системы. Или сформулируйте новый вопрос: нажмите кнопку вверху страницы, и задайте нужный запрос с помощью ключевых слов, отвечающих вашим критериям. Общайтесь с посетителями страницы, обсуждайте тему. Возможно, их ответы помогут найти нужную информацию.
Давно це було.
Одного дня зустрілися на дорозілисицяі видра.
— Видрочко, я так рада тебе бачити!
Збиралася оце до тебе йти, — сказала лисиця.
— Невже?
В якійсь справі?
— Ні, просто так.
Вирішила подружити з тобою і подумала : ми могли б запрошувати одна одну в гості, — відповіла лисиця.
— Справді!
Але спершу приходь ти до мене.
Бо я риби наловила.
Лисиця погодилася.
Завітала вона до видри, поласувала коропами та вуграми, а на прощання сказала : — Щиро дякую за частування.
Завтра ввечері приходь ти до мене.
Тільки обов'язково.
Наступного вечора видра йшла до лисиці і все думала : «Чим же вона мене пригощатиме?
»Переступила видра поріг, дивиться — ніяких страв на столі нема, а лисиця сидить, утупивши погляд у стелю.
— Лисичко, що з тобою?
— Видрочко, пробач!
Мені наказали дивитися на стелю й не ворушитися.
Приходь, будь ласка, завтра.
Розчарована видра подалася додому.
Наступного вечора вона знову прийшла до лисиці.
Дивиться — на столі пусто, а лисиця сидить у глибокій задумі.
— Лисичко, що з тобою?
— Видрочко, пробач.
Я сьогодні збиралася тебе почастувати, але, на жаль, не спіймала жодної рибини.
Видра здогадалася, що лисиця її дурить.
— То, може, я тебе навчу, якрибуловити?
— запропонувала видра.
— Піди на річку такого зимового вечора, як сьогоднішній, і вмочи хвіст у воду.
Побачиш — до нього начіпляється сила - силенна риби.
— Справді, гарний спосіб ловити рибу!
— зраділа лисиця.
Побігла вона на річку, опустила хвіст у воду і терпеливо чекає.
Че - кала - чекала, аж поки хвіст обважнів.
«Ого, напевно, риби начіплялося!
» — подумала лисиця.
Настав ранок, звідусіль позбігалися на річку люди.
— Дивіться, дивіться, он лисичка!
— гукали вони.
Лисицяпочула голоси, злякалась і хотіла дременути.
Але хвіст не пускав — примерз до криги.
Лисиця смикалася - смикалася, аж поки хвіст у неї відірвався.
— Ой.
— зарепетувала вона і, затуливши лапою обрубок хвоста, май нула в гори.