Українська література | 5 - 9 классы
Цитатна характеристика Остапа чи Соломії з твору Дорогою Ціною.
Характеристик не много 7 - 8 умоляю вас , пожалуйста )))))))))))))))))))))))).
Срочно характеристика образа Остапа из повести "Дорогою ціною"?
Срочно характеристика образа Остапа из повести "Дорогою ціною".
Образ Соломії та Остапа з повісті ͵͵Дорогою ціною ʹʹ?
Образ Соломії та Остапа з повісті ͵͵Дорогою ціною ʹʹ.
Цитатна характеристика героїв твору "Земля" О?
Цитатна характеристика героїв твору "Земля" О.
Кобилянської.
Міні - твір на тему "Кохання Остапа до Соломії" в оповіданні М?
Міні - твір на тему "Кохання Остапа до Соломії" в оповіданні М.
Коцюбинського "дорогою ціною" ребята срочно зарание спасибо))).
Цитатна характеристика до образу Остапа з твору "Дорогою ціною"?
Цитатна характеристика до образу Остапа з твору "Дорогою ціною".
Характеристика остапа і соломії?
Характеристика остапа і соломії.
Характеристика остапа і соломії?
Характеристика остапа і соломії.
Зовнішність Соломії дорогою ціною?
Зовнішність Соломії дорогою ціною.
Цитатна характеристика героїв твору "Анна Каренина"?
Цитатна характеристика героїв твору "Анна Каренина".
Цитатна характеристика Соломії «Дорогою ціною?
Цитатна характеристика Соломії «Дорогою ціною.
Вопрос Цитатна характеристика Остапа чи Соломії з твору Дорогою Ціною?, расположенный на этой странице сайта, относится к категории Українська література и соответствует программе для 5 - 9 классов. Если ответ не удовлетворяет в полной мере, найдите с помощью автоматического поиска похожие вопросы, из этой же категории, или сформулируйте вопрос по-своему. Для этого ключевые фразы введите в строку поиска, нажав на кнопку, расположенную вверху страницы. Воспользуйтесь также подсказками посетителей, оставившими комментарии под вопросом.
Остап Мандрика - «…Його, стрункого й міцного, з гарними очима, орлячим носом і темним молодим вусом на засмаленому обличчю».
- «Хай воно загориться без вогню й диму… Втечу… Піду за Дунай, може, ще там люди не пособачились…» - «Не так мані страшно ляха, як злість бере на наших людей : застромив віл шию в ярмо та й байдуже йому, тягне, хоч ти що… Ех, піду, де воля, де інші люди…» - «Се одиноке світло серед сонного села було немов останнім «прощавай» рідного закутка, ниткою, що в’язала його з батьківщиною, з усім близьким.
Але за хвилину віконце згасло, і Остап почув, як разом із зниклим світлом в його серці щось урвалось і село геть одсунулось од його.
Остап непомітно для себе зітхнув…» - «Дивне почуття охопило Остапові груди : замість радості — сильне обурення стрепехнуло його істоту.
В один момент відчув він усі кривди й знущання, які зазнав у покинутому краї, і, твердо упираючись ногами в ногу, на панщизняну землю, він затис кулак і погрозив на той бік річки».
- «Та хіба він сам за весь свій двадцятилітній вік не був лишень панською худобою?
Хіба його батько, мати, Соломія, навіть дідусь його, що ходив у Січ, а потім різав панів в Умані, — хіба ж вони не стали такою худобою?
Коли б вони не були панським товаром, то не міг би пан розлучити його з Соломією та силою оддати її за свого хурмана, не міг би сивого дідуся катувати на стайні нагаями… не похвалявся б оббілувати Остапа за сміливе слово».
- «Ті билиці - казки про Січ, козацтво, про боротьбу з панами за волю, яких він слухав затаївши дух й не зводячи розжеврілого ока з уст дідових, будили в дитячій голові химерні мрії, вояцький запал».
- «І враз Остапові зробилось весело і легко, Він почувся на волі.
Молода невитрачена сила хвилею вдарила в груди, розлилась по всіх жилах, запрохалась на волю…» - «Як живий буду, землю оратиму, рибальством житиму… все ж краще на волі, ніж під паном…» - «Остап теж не боявся смерті.
Йому тільки хотілось перед смертю побачити Соломію».
- Остап про Соломію : «Вона така добра, так кохала його, вона пішла за ним у далеку дорогу, не пожалкувала кіс своїх задля нього, вона доглядала його, як рідна мати, була вірна, як товариш».
- «Половина мене лежить на дні Дунаю, а друга чекає й не дочекається, коли злучиться з нею…».