Українська література | 10 - 11 классы
Реферат на тему українська химерна проза 20 століття.
Допоможіть будь ласка?
Допоможіть будь ласка.
Потрібно сласти міні0ттвір на тему"Герой 21 століття.
Хто він?
".
Українська література?
Українська література!
"Лист у 21 століття від Андрійка Катранника", за романом Василя Барки "Жовтий Князь"або "Розповідь Андрійка про голодомор".
Мода 12 століття в Англії?
Мода 12 століття в Англії.
Потрібен твір на тему "що для мене українська пісня"?
Потрібен твір на тему "що для мене українська пісня".
Реферат на тему "Перші університеті в україні?
Реферат на тему "Перші університеті в україні.
Діалог на тему українське весіля?
Діалог на тему українське весіля.
Твір на тему "Українська народна пісня - життя народу"?
Твір на тему "Українська народна пісня - життя народу".
Твір на тему українська пісня поетичний літопис нашого народу?
Твір на тему українська пісня поетичний літопис нашого народу.
Твір на тему : український фольклор, невічерпне джерело мудрості?
Твір на тему : український фольклор, невічерпне джерело мудрості.
Твір на тему : "Українська пісня - поетичний літопис нашого народу"?
Твір на тему : "Українська пісня - поетичний літопис нашого народу".
Вы находитесь на странице вопроса Реферат на тему українська химерна проза 20 століття? из категории Українська література. Уровень сложности вопроса рассчитан на учащихся 10 - 11 классов. На странице можно узнать правильный ответ, сверить его со своим вариантом и обсудить возможные версии с другими пользователями сайта посредством обратной связи. Если ответ вызывает сомнения или покажется вам неполным, для проверки найдите ответы на аналогичные вопросы по теме в этой же категории, или создайте новый вопрос, используя ключевые слова: введите вопрос в поисковую строку, нажав кнопку в верхней части страницы.
Українська «химерна проза»Химерна проза стала досить помітним явищем у потоці української літератури 70 - 80 pp.
XX ст.
Можна окреслити умовно певні «крайні точки» цього явища : від роману О.
Ільченка «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця» 1958 р.
, до творів В.
Шевчука «Дім на горі» та «На полі смиренному» (1983), охоплюючи широкий простір справді неординарних спалахів — В.
Земляка «Лебедину зграю», «Левине серце» П.
Загребельного, Є.
Гуцала «Позичений чоловік.
», «Оглянься з осені» В.
Яворівського.
Термін «химерний» з’явився в 1958 р.
Разом із романом з народних уст О.
Ільченка «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа молодиця».
На той час це — єдиний твір, у якому наскрізним, центральним елементом поетики була саме умовність.
Уже з перших сторінок роману О.
Ільченка читач потрапляє в химерну атмосферу, де діють Господь Бог, святий Петро, безсмертний козак Мамай, Чужа молодиця (тобто Смерть), з усіма казковими героями трапляється безліч дивних, часом фантастичних пригод.
Оповідь ведеться від першої особи.
Це нагадує казку, де відчувається присутність автора, іронічного сучасника, який оповідає в розважливій формі про якісь давноминулі події.
Гумор і безліч його відтінків (тонка іронія, сарказм, карикатура, бурлеск і травестія, гротеск) виступають основоположними принципами.
Після роману О.
Ільченка була перерва в 13 років, а в 1971 р.
В. Земляк ніби відроджує це явище, хоча химерною свою дилогію «Лебедина зграя» та «Зелені Млини» він не називає, це уже критики активно використовують цей термін.
Суть найпоказовіших рис, які дозволяють об’єднувати окремі твори в химерні полягає в особливостях оповідної манери, де завжди присутній всюдисущий, іронічний, усезнаючий оповідач, тобто бачимо тяжіння до особливостей усного мовлення, простежуємо перехрещення різних планів бачення, що зумовлює складні стилістичні ефекти — хронологічну непослідовність у викладі матеріалу, зміну тональностей — від комізму до глибокої лірики й драматизму, а то й трагізму, загальну романтичну піднесеність, композиційну розкутість, вільні комбінації з часом, власне часові маніпуляції.
Український химерний роман завжди ставився в контекст інших літератур, зокрема романів Гарсіа Маркеса, Ч.
Айтматова, Н.
Думбадзе, Й.
Друце, В.
Василаке, А.
Бела, Ю.
Ритхеу, В.
Сангі тощо.
Витоки химерного роману сягають іще «Енеїди» І.
П. Котляревського, яка утвердила в українській літературі нові принципи художнього освоєння дійсності, народний світогляд.
Близькими є також «Конотопська відьма» Г.
Квітки - Основ’яненка, «Марко у пеклі» О.
Стороженка, «Співомовки» С.
Руданського, «Лісова пісня» Лесі Українки, «Тіні забутих предків» М.
Коцюбинського, «Вечори на хуторі біля Диканьки» М.
Гоголя.
При всій різності цих творів, співзвучності знаходимо у високому синтезі набутків народної творчості з літературними прийомами, в осмисленні фольклорного світобачення.
Отже, ми можемо говорити про національні витоки, власне підґрунтя химерної прози, яка не була запозичена.
Це явище являє собою синтез національних фольклорних набутків і літературної традиції.
Тому найвідповіднішим цьому явищу є і сам термін «химерний».
Химерна проза — письмо, насичене міфологічністю, філософськими роздумами, художньою умовністю.
Ознаки химерної прози : 1.
Використання міфів.
2. Міф не має хронотопу.
3. Присутність химерних образів.
4. Межа між світом реальним та ірреальним стерта.