Українська література | 1 - 4 классы
Придумати закінченя казки пісня тоненької очеретини.
Придумати закінчення до казки "Запорожці" (Іван Нечуй - Левицький) Срочно на завтра поторопитесь(зараниє спасибо большоє)?
Придумати закінчення до казки "Запорожці" (Іван Нечуй - Левицький) Срочно на завтра поторопитесь(зараниє спасибо большоє)!
Закінчення до казки дивак?
Закінчення до казки дивак.
На фото оповідання.
Потрібно придумати своє закінчення казки І?
Потрібно придумати своє закінчення казки І.
Франка "Фарбований лис".
Допоможіть придумати казку про подорож краплинки?
Допоможіть придумати казку про подорож краплинки.
Придумати інше закінчення твору "Кайдашева сім'я?
Придумати інше закінчення твору "Кайдашева сім'я.
Придумати казку про весну?
Придумати казку про весну.
Придумати кінець казки аліса в країні чудес?
Придумати кінець казки аліса в країні чудес.
Придумати невелику казку?
Придумати невелику казку.
Перед вами страница с вопросом Придумати закінченя казки пісня тоненької очеретини?, который относится к категории Українська література. Уровень сложности соответствует учебной программе для учащихся 1 - 4 классов. Здесь вы найдете не только правильный ответ, но и сможете ознакомиться с вариантами пользователей, а также обсудить тему и выбрать подходящую версию. Если среди найденных ответов не окажется варианта, полностью раскрывающего тему, воспользуйтесь «умным поиском», который откроет все похожие ответы, или создайте собственный вопрос, нажав кнопку в верхней части страницы.
Одного дня тихе болото ніби хтось збурив.
Усі його мешканці гомоніли, лементували, галасували, доводили одні одним, хто на що здатен.
— Скрекеке!
— розпиналася жаба, — я найкраще співаю, мене все болото слухає.
Я найкраще стрибаю, я найшвидше бігаю!
— Чекай - но, — хитнула чубатою головою чапля, — а чи постоїш ти на одній нозі так, як я?
— Бу - гу!
— зареготав бугай.
— артистка знайшлася!
Ось коли я співаю, аж шибки в селі деренчать.
— Деренчать, коли я співаю, — обурився деркач, — хіба ти так умієш?
— Всі знають, що найкраще співаю я!
Квік!
Квік!
— випхнув пихато груди кулик.
Тоненька очеретинка слухала всі ті розмови і все нижче схилялася до води.
— А ти чого мовчиш?
— запитав її вітер.
Бо я нічого не вмію робити.
— Таке скажеш, — засміявся вітер, — кожен щось вміє, тільки треба те вміння розбудити.
О диво!
Тоненька очеретинка ожила, заспівала.
Та такою була її пісня, що всі мешканці болота заслухалися.
А вітер полетів далі, бо мусив скрізь побувати, всім допомогти повірити в себе.