Українська література | 10 - 11 классы
Розповідь про життя чумаків.
Допоможіть написати твір на тему " життя людини - найвища цінність " (за оповіданням Двір життя)?
Допоможіть написати твір на тему " життя людини - найвища цінність " (за оповіданням Двір життя).
Скласти фантастичну розповідь з свого життя можна видуману?
Скласти фантастичну розповідь з свого життя можна видуману.
Підготуйте розповідь про життя Остапа й Соломіі в закріпченому селі?
Підготуйте розповідь про життя Остапа й Соломіі в закріпченому селі.
Твір " Дорогою ціною".
Порівняйте шкільне життя малого Тараса із шкільним життям сучасного школяра?
Порівняйте шкільне життя малого Тараса із шкільним життям сучасного школяра.
Підготувати розповідь про чумаків?
Підготувати розповідь про чумаків.
Розповідь за малюнком?
Розповідь за малюнком.
Вы открыли страницу вопроса Розповідь про життя чумаків?. Он относится к категории Українська література. Уровень сложности вопроса – для учащихся 10 - 11 классов. Удобный и простой интерфейс сайта поможет найти максимально исчерпывающие ответы по интересующей теме. Чтобы получить наиболее развернутый ответ, можно просмотреть другие, похожие вопросы в категории Українська література, воспользовавшись поисковой системой, или ознакомиться с ответами других пользователей. Для расширения границ поиска создайте новый вопрос, используя ключевые слова. Введите его в строку, нажав кнопку вверху.
Ще не так давно – десь із сто років тому – по дорогах України з настанням весни тяглися на південь валки чумаків.
На всі боки лунали степом розлогі пісні :
Ой із - за гори, із - за кручі
Та скриплять вози йдучи.
Та вози скриплять, та ярма бряжчать,
А воли ремиґають.
А попереду та чумаченько
Та й у дудочку грає.
З другої половини XV і до кінця ХІХ століття в багатьох місцевостях України після хліборобства і скотарства одним із найпоширеніших занять сільського населення було чумакування.
У давнину поклади кам’яної солі в Україні не були відомі, тож по сіль їздили до Озовського та Чорного морів, пізніше – до Галичини й Волощини.
Спочатку тих, що возили сіль, називали просто „люди”, потім – „соленики”, а від XVII століття – „чумаки”.
Десь із того часу в Криму татари ввели плату за сіль (раніше її брали безплатно).
Через це виникали сутички між солениками та місцевим населенням.
Походження слова „чумак” досі невідоме, хоч сам промисел чумакування був поширений по всій Україні.
Чумаків, які возили сіль із Галичини, називали „коломийцями”.
Від кінця XVIII століття на Озовське узбережжя, Дін, Волгу їздили по солону й сушену рибу.
Окрім цих, чумаки стали перевозити за плату й інші товари : зерно, деревину тощо.
Таким чином з торгового промислу чумакування переходить у торгово - візницький.
Дослідник чумацтва Іван Рудченко писав, що в Україні не було села, де б кілька родин не чумакувало.
Завдяки чумакуванню значна частина селянства втягувалась у торгівлю, що сприяло налагоджуванню зв’язків між різними, навіть віддаленими місцевостями.