Українська література | 5 - 9 классы
Cкласти казку за прислів’ям.
Написати коротеньку казку в основі якої б лежала якась приказка чи прислівя?
Написати коротеньку казку в основі якої б лежала якась приказка чи прислівя.
Написати твір за прислівям?
Написати твір за прислівям.
Прислів я народів світу?
Прислів я народів світу.
Cкласти план порівняльної характеристики Я?
Cкласти план порівняльної характеристики Я.
Сомка та І.
Брюховецького.
Виписати в робочий зошит прислівя та приказки з казки Мудра дівчина?
Виписати в робочий зошит прислівя та приказки з казки Мудра дівчина.
Перед вами страница с вопросом Cкласти казку за прислів’ям?, который относится к категории Українська література. Уровень сложности соответствует учебной программе для учащихся 5 - 9 классов. Здесь вы найдете не только правильный ответ, но и сможете ознакомиться с вариантами пользователей, а также обсудить тему и выбрать подходящую версию. Если среди найденных ответов не окажется варианта, полностью раскрывающего тему, воспользуйтесь «умным поиском», который откроет все похожие ответы, или создайте собственный вопрос, нажав кнопку в верхней части страницы.
Хочеш їсти калачі - не лежи на печі.
Жили собі у невеличкому селищі дві сестри.
Обидві були красиві, як квітки, стрункі, як топольки, але дуже ледачі.
От прийшла в ці краї весна, всі селяни вийшли працювати в поле : орали, сіяли жито, пшеницю, овес, ячмінь, гречку, садили різні овочі.
А наші дівчатка в поле не поспішали, гуляли в гаю, біля річки, співали «Веснянки», плели вінки.
«А куди поспішати?
Он скільки навкруги зелені, а там ягоди підуть, фрукти – не пропадемо», - думали вони.
Так і літо прийшло, а потім і воно промайнуло.
Прийшла осінь.
Почали люди урожай збирати, а ледачі сестри лежали собі на печі та пісні співали.
Голодними вони не були, бо осінь багата, хазяйновита, нікого голодним не залишає.
Та ось нагрянула білосніжка - зима.
З вечора ще сіяв дощик, а на ранок завіяло, захурделило, заморозило все навкруги.
Замерзли дівчата в хатинці, протопити б треба.
Вийшли вони на подвір’я, а навкруги – сніг, білі холодні килими.
Пішли вони до сараю, а там - ні полінця, бо про дрова ніхто зарані не подумав.
Повернулися до хати, а по хаті вітер гуляє, ні полежати, ні посидіти, ні душі зігріти.
Попоїсти б, а на столі ні крихти.
Сумно стало їм, не до гуляння.
Пішли вони по сусідах просити притулку.
Так і проходили всю зиму від хати до хати.
Сорому набралися!
– а що робити?
Минула довга зима.
Прилинули весняні теплі вітри, по - іншому засяяло сонечко.
Прокинулась земля, відтала, запарувала.
Всі взялися до роботи.
І як не дивно, ледачі сестри вийшли в поле теж.
Відтепер вони не гаятимуть ні хвилини ані весною, ані влітку, бо ж недарма в народі кажуть : «Хочеш їсти калачі, не лежи на печі».