Українська література | 1 - 4 классы
Цитаты до образу климка.
Характеристика Климка з цитатами?
Характеристика Климка з цитатами.
Блин бистрей.
Характеристика образу Климка з повісті Климко?
Характеристика образу Климка з повісті Климко.
Цитати до образу фридриха?
Цитати до образу фридриха.
Цитати до характеристики климка?
Цитати до характеристики климка.
Цитати до характеристики Климка?
Цитати до характеристики Климка!
Цитати до характеристики Климка?
Цитати до характеристики Климка!
Цитати климка з повісті климко?
Цитати климка з повісті климко.
Цитати Климка з повісті Климко автор Григір Тютюник?
Цитати Климка з повісті Климко автор Григір Тютюник.
Образ Климка у творі Григіра Тютюнника "Климко"?
Образ Климка у творі Григіра Тютюнника "Климко".
Вы перешли к вопросу Цитаты до образу климка?. Он относится к категории Українська література, для 1 - 4 классов. Здесь размещен ответ по заданным параметрам. Если этот вариант ответа не полностью вас удовлетворяет, то с помощью автоматического умного поиска можно найти другие вопросы по этой же теме, в категории Українська література. В случае если ответы на похожие вопросы не раскрывают в полном объеме необходимую информацию, то воспользуйтесь кнопкой в верхней части сайта и сформулируйте свой вопрос иначе. Также на этой странице вы сможете ознакомиться с вариантами ответов пользователей.
«Климко йшов босий, в куцих штанцях, старої матроске, яка була колись голубий, а тепер стала сіра, і ще в дядька Кирила вартівні.
Тієї вахті, як говорив дядько, було «сто років і не рвалася вона лише тому, що заскорузлая від давнього мазуту.
Не брали її ні дощ, ні сніг, ні сонце.
Вночі вона холоднела, а вдень аж диміла на сонце, пахла ще сильніше.
»«Жив.
З яких пір осиротів».
«Це була найбільша радість Климка - покласти перед дядьком ошатно списані зошити, а самому взятися працювати : винести миску з водою, витерти підлогу, і тихо, крадькома, щоб дядько не обернувся, насипати йому юшку, яку сам і наварив, - гарячою і запашної.
Про зошитах він ніколи не боявся, оскільки тільки за листом іноді мав “посередньо»»«Він так би і виріс серед квітучих ночей, якби не настали ночі інші ночі, без вогнів Від них віяло ліками, димом польових солдатських кухонь, гарячими на сонце уламками літаків і гармат»«Доглядати за собою - зварити є, прибрати в будинку, випрати одежину - він умів і сам»«Найстрашніше відбулося тоді, коли він, відпочивши, встав, щоб йти, і впав : ноги не тримали.
Він злякався, став розтирати ікри, стегна, бив по ним кулаками і кричав : «Ну - ка, ідіть!
Ну - ка, йдіть мені зараз же!
»«. Йдучи з сумкою за плечима вище незнайомій вулиці, Климко згадував свою станцію, кожен день її життя і кожну годину.
»«А Климко висмикнув з сумки надорванную плащ - намет, розіп'яв її в руках так, щоб приховати дівчину, і став розглядати, бурмочучи стурбовано перше, що прийшло йому в голову.
»«Німець таки дістав його вже кулаком у груди.
Климко спробував встати, але в грудях і в коліні захворіло, що він застогнав і поповзом, ковзаючи ліктем по бруду і тягнути за собою вузол, вибрався з калюжі»«Климко йшов мало - помалу, так як вкрай изморился зі своєю ношею.
Мішок з сіллю і харчами він перев'язав навпіл і ніс по черзі то на одному, то на другому плечі.
У дощ він не зупинявся, щоб де - то його перечекати, а йшов, напялившись надірваною плащ - наметом, поки несли ноги».