Українська література | 1 - 4 классы
Твир дети играют зимой.
"Григорій Сковорода - Байкар" твир?
"Григорій Сковорода - Байкар" твир.
Твир миниатюра про осинь?
Твир миниатюра про осинь.
Маленикий твир про маугли?
Маленикий твир про маугли.
Твир образ Захара беркута?
Твир образ Захара беркута.
Твир Моя улюблена календарно - обрядова писня?
Твир Моя улюблена календарно - обрядова писня.
Твир про свято Ивана Купала?
Твир про свято Ивана Купала.
Ознаки автобиагрофичного маэ твир?
Ознаки автобиагрофичного маэ твир.
Перед вами страница с вопросом Твир дети играют зимой?, который относится к категории Українська література. Уровень сложности соответствует учебной программе для учащихся 1 - 4 классов. Здесь вы найдете не только правильный ответ, но и сможете ознакомиться с вариантами пользователей, а также обсудить тему и выбрать подходящую версию. Если среди найденных ответов не окажется варианта, полностью раскрывающего тему, воспользуйтесь «умным поиском», который откроет все похожие ответы, или создайте собственный вопрос, нажав кнопку в верхней части страницы.
Взимку багато різних розваг.
І всі діти люблять розважатися.
Можна кататися на ковзанах, лижах, санчатах.
Гратися в сніжки, ліпити снігову бабу.
Також багато хто любить гратися в хокей.
Але я, люблю розважатися взимку зі - своїми батьками.
Кожної зими, тільки випаде пухкий сніг, ми їдемо за місто спускатися на санчатах з гірки.
Як довго ми чекаємо вихідного дня.
А особливо переживаємо, що розтане сніг.
Але тільки прийде неділя і ми вранці погрузимо до машини санчатч та лижі, всі наші переживання забудуться , як страшний сон.
І ось, ми всі з великим нетерпінням сидимо мовчки в машині мов боємося, що щось може зруйнувати наші сподівання.
Навідь моя молодша систра, яка завжди крутиться, пищить, вередує, сидить тихенько, мов мишка.
Я посміхнусь згадуючи переживання мама чи тепло ми одягненні, чи достатньо вона взяла їжі.
Адже саме головне, що ми всі разом їдемо до нашого таємного місця.
І ось всі сподівання здійснилися!
Ми приїхали до нашої улюбленої гори.
Швидко виймаючи санчата я взлітаю по крутій горі до самого її верха.
Сідаю на санчата і личу до низу.
І в обличча мені летить холодний сніг, який миттю розтає і стікає по моїх щоках .
Я личу на своїх санчатах сміючись від задоволення.
А холодний вітер обвіває облича, здається, що відервусь від землі і полечу у синє небо.
Але ось уже і кінець, цому диву, гора закінчилась зупиняюсь, хватаю мотузку і мершій знову на гору.
А там мама з молодшою систрою зліпили смішного сніговика, а десь вдалені, минаючи кущі та дерева граційно спускається на лижах тато.
І мені так добре на душі та весело, що моя родина така любляча та дружня.
І як добре що взимку так багато різних веселих розваг.