Українська література | 5 - 9 классы
Скласты твир опис осини у моему сели або мисци.
Скласти твир улюблена писня моеи родини?
Скласти твир улюблена писня моеи родини.
Допоможить написати твир - опис" Зимова природа"?
Допоможить написати твир - опис" Зимова природа".
Скласти твир на тему пысня душа народа?
Скласти твир на тему пысня душа народа.
Скласти твир миниатюру якби я мав летючий корабель?
Скласти твир миниатюру якби я мав летючий корабель.
Скласти сенкан про бабу або рибку?
Скласти сенкан про бабу або рибку.
Скласти казку або опосідання про росу?
Скласти казку або опосідання про росу.
Твир миниатюра про осинь?
Твир миниатюра про осинь.
Скласты твир на тему природа восены?
Скласты твир на тему природа восены.
Як скласти власну легенду про мисце де я живу?
Як скласти власну легенду про мисце де я живу?
На этой странице сайта, в категории Українська література размещен ответ на вопрос Скласты твир опис осини у моему сели або мисци?. По уровню сложности вопрос рассчитан на учащихся 5 - 9 классов. Чтобы получить дополнительную информацию по интересующей теме, воспользуйтесь автоматическим поиском в этой же категории, чтобы ознакомиться с ответами на похожие вопросы. В верхней части страницы расположена кнопка, с помощью которой можно сформулировать новый вопрос, который наиболее полно отвечает критериям поиска. Удобный интерфейс позволяет обсудить интересующую тему с посетителями в комментариях.
Ще вчора сонечко гріло по - літньому.
А сьогоднівночі до мого міста непомітно вступила чарівниця - осінь.
Виглянула я у вікно — і не впізнала трьох братівосокорів, що ростуть у дворі.
У їхні буйні зелені крони осінь вже де - не - де вплела пасма жовтого листя.
Молода берізка опустила додолу довгі коси - віти.
Авітер чеше, чеше їх, заспокоюючи красуню.
Не сумуй, що незабаром опаде твоє листя.
Прийде весна — і на місці опалого листочка виростуть нові, молоді пагінці.
Ще пишніше розквітне твоя врода.
Кожний новий ранок зустрічає мене по - іншому : то загорне у густий туман, то сипне за комір кількахолодних краплинок осіннього дощу, то збадьоритьпрозорою прохолодою.
А інколи розщедриться ранок і зустріне свіжовимитим сонечком, скісні промені якого заглядають під самі повіки, ніби просять пробачення за своїх сердитих побратимів…Я люблю осінь за її тихий смуток, що щемом озивається в серці, за важкі кетяги горобини, за срібні нитки бабиного літа, що дарують нам окрайчик літньоготепла, за шерхіт опалого листя, який заспокоює отойщем у серці.
У садочках пахнуть достиглі яблука викохані щедрим літнім сонцем, вони вже не в змозі втриматисяна гілці, голосно гупають з віт, проливаючись липкимсоком у холодну траву.
— “Не сумуй, — каже мені жовта гілка за вікном.
—Мине осінь, пройде зима.
Пора згасання зміниться порою цвітіння”.
І я не сумую, бо про це мене просила сама Осінь сьогодні вночі.
Осінь, що завітала до мого міста.