Українська література | 5 - 9 классы
Наведіть не менше 4 - х псевдонімів Івана Франка?
Дайте визначення притчі, наведіть приклад?
Хто і коли викупив Т.
Г. шевченка з кріпацтва?
Хто із письменників працював у жанрі співомовки?
Які вона має ознаки?
Чим гумор відрізняеться від сатири?
Хто із письменників у літературі торкався образу Роксолану?
Хто із письменників у літературі торкався образу Роксолану?
Що таке , , естетика письменника * * наведіть приклад?
Що таке , , естетика письменника * * наведіть приклад.
Дайте визначення поняття сатира?
Дайте визначення поняття сатира.
Окресліть завдання сатири.
Назвіть байку, в якій автор застосовує всі відомі вам види комічного(гумор, сатира, сарказм)дуже потрібно допоможіть!
Чим гумор відрізняється від сатири?
Чим гумор відрізняється від сатири?
Чим гумор вiдрiзняэться вид сатири?
Чим гумор вiдрiзняэться вид сатири.
Фігурний вірш - це?
Фігурний вірш - це?
Хто писав фігурні вірші ?
Наведіть приклади.
Які Засоби творення гумору і сатири?
Які Засоби творення гумору і сатири?
Хто такі куркулі?
Хто такі куркулі?
Коли вони були ?
У яких жанрах працював іван франко як письменник?
У яких жанрах працював іван франко як письменник.
На этой странице находится вопрос Наведіть не менше 4 - х псевдонімів Івана Франка?. Здесь же – ответы на него, и похожие вопросы в категории Українська література, которые можно найти с помощью простой в использовании поисковой системы. Уровень сложности вопроса соответствует уровню подготовки учащихся 5 - 9 классов. В комментариях, оставленных ниже, ознакомьтесь с вариантами ответов посетителей страницы. С ними можно обсудить тему вопроса в режиме on-line. Если ни один из предложенных ответов не устраивает, сформулируйте новый вопрос в поисковой строке, расположенной вверху, и нажмите кнопку.
Чим гумор відрізняеться від сатири?
Зв’язок сатири і гумору очевидна.
Вона проявляється у здатності відображати комічне як особливу оціночну категорію, завдякиякій у людини складаються уявлення про смішні, безглуздих або потворних явищах життя.
Будь - яка ситуація, що викликає сміх, може втратити гостроту або, навпаки, призвести до суспільного резонансу в залежності від того, в гумористичному або сатиричному ключі вона розглядається.
Зміст сатири і гумору відрізняється ступенем оцінки подій і викликає різну реакцію широкої аудиторії.
Гумор – це, перш за все, особистісне властивість, що дозволяє парадоксально сприймати дійсність, тобто бачити в типових обставинах приховані суперечності і реагувати на них зі сміхом.
Однак він володіє і іншою характеристикою – естетичної.
Гумор, як і дотепність, гротеск, іронія, відноситься до видів комічного, які мають особливі засоби для досягнення смехового ефекту.
У літературі гумористична трактування яких - небудь явищ дійсності заснована на прийомах перебільшення або применшення, грі слів, використанні фраз з подвійним змістом.
Сценічний гумор пов’язаний з комедійними ситуаціями, знаково - смішними жестами і ситуаціями абсурду.
З цієї точки зору гумор сходить до народної сміхової культури, тісно пов’язаної з уявленнями про істинно значущих цінностях і архаїчними карнавальними обрядами, в яких піддавалося осміянню все, що не відповідало таким уявленням.
Однак гумор не має на меті засудити людські пороки.
Його завдання – продемонструвати добродушність - глузливе ставлення до різного роду безглуздостям, викликати посмішку, принести задоволення.
Сатира відноситься до комедійним жанрам, різко викривальним і висміювало порочні вчинки, низькі спонукання, потворні прояви соціальних конфліктів.
На відміну від гумору, сатира активно використовує сміх як засіб колективної критики.
Через її призму гостріше сприймаються проблеми суспільства і державної системи.
Комізм у сатиричних творах набуває нового значення : він викликає сміх - заперечення, сміх - осуд і сміх - покарання.
Виражене критичний вміст сатири визначає специфіку жанрів, в яких вона використовується.
Викривальний мотив стає основним у малих сатиричних формах сучасної публіцистики : байках, фейлетонах і памфлетах.
Особлива роль відводиться сатирі в творах художнього стилю.
У російській літературі справжня школа сатиричної прози створена М.
Є. Салтикова - Щедріна.
«Історія одного міста» і «Казки для дітей неабиякого віку» стали зразком віртуозного використання гострих сатиричних прийомів з елементами гротеску, карикатурного зображення рис характеру, іносказання і алегорії.