Українська література | 10 - 11 классы
Идея сочинения старицького не судилось.
Патріотизм, відповідальність за долю батьківщини у творі Старицького "Облога Буші"?
Патріотизм, відповідальність за долю батьківщини у творі Старицького "Облога Буші".
Хронологічна таблиця старицького?
Хронологічна таблиця старицького.
Кому належав замок «Орлине гніздо» (М?
Кому належав замок «Орлине гніздо» (М.
Старицький «Облога Буші»)?
Ідейно - художній аналіз поезії "Виклик" Старицького?
Ідейно - художній аналіз поезії "Виклик" Старицького.
Ідейно - художній аналіз вірша Старицького "До молоді", "Гетьман"?
Ідейно - художній аналіз вірша Старицького "До молоді", "Гетьман".
SOS : Перші театральні трупи М?
SOS : Перші театральні трупи М.
Кропивницького та Старицького.
Кому належить замок ""Орлине гніздо" в повісті М?
Кому належить замок ""Орлине гніздо" в повісті М.
Старицького ""Облога Буші".
Визначити віршовий розмір вірша " Виклик " Старицький ?
Визначити віршовий розмір вірша " Виклик " Старицький ?
Життя акторів дореволюційного театру змальовано у п'єсі старицького :Не судилоськрест жизниу темрявіой не ходи, Грицю, та й на вечориціталан?
Життя акторів дореволюційного театру змальовано у п'єсі старицького :
Не судилось
крест жизни
у темряві
ой не ходи, Грицю, та й на вечориці
талан.
Автором першого літературного портрета, у якому проаналізовано творчістьМ?
Автором першого літературного портрета
, у якому проаналізовано творчість
М.
Старицького.
На этой странице находится вопрос Идея сочинения старицького не судилось?. Здесь же – ответы на него, и похожие вопросы в категории Українська література, которые можно найти с помощью простой в использовании поисковой системы. Уровень сложности вопроса соответствует уровню подготовки учащихся 10 - 11 классов. В комментариях, оставленных ниже, ознакомьтесь с вариантами ответов посетителей страницы. С ними можно обсудить тему вопроса в режиме on-line. Если ни один из предложенных ответов не устраивает, сформулируйте новый вопрос в поисковой строке, расположенной вверху, и нажмите кнопку.
Драма «Не судилося»уважається найкращою п’єсою М.
Старицького.
Вона правдиво, високохудожественно й психологічно переконливо зображує життя українського села в перші післяреформені роки, реалістично відтворить конфлікти між звільненим з - під кріпосного ярма, але обманутим, збезземеленим селянством і панами - поміщиками.
В основі добутку лежать правдиві життєві колізії.
«Факт, що послужив темою в моїй драмі, – факт правдивий із щирого життя, із сусіднього нашого села, якому я був свідком…».
Основним конфліктом п’єси«Не судилося» є конфлікт між «панським болотом» – поміщицькою мораллю, і чесними, високоморальними, духовно богатими простими селянами.
Він має соціально - психологічний характер і розвертається декількома лініями.
Найголовніша з них – це трагічнаісторіялюбові між чистою душею, щирої в почуттях сільською красунею Катериною й паничем Михайлом.
Другою сюжетною лінією є зображення конфлікту між батьком Михайла, багатим паном Іваном Андрійовичем, і селянською громадою.
Зрештою, важливим є й розбіжність між показним народолюбием Михайла, його фальшивим, поверхневим українофільством і теперішньою суттю панича, для якого власні егоїстичні інтереси вище всього.
Спостерігаючи, як розвертаються події, як дозволяється конфлікт, особлива увага обертаємо на мову багатіїв : на те, як у ньому розкриваються характери героїв, їх індивідуальні й типові риси, внутрішній мир, теперішня, глибинна сутність.
У п’єсі основна увага відведена образу панича Михайла.
Саме він повніше всього представляє «панське болото», розкрити сутність якого й була мета автора.
М. Старицький майстерно побудував язикову партію Михайла.
Кожна репліка, а часто й окреме слово характеризують цієї людини.
Вдумаємося, наприклад, у першу ж репліку Михайла : «Славно покачатися в траві після купання й затягтися сигарою!
Чорт його знає, якось мене лінощі обсіли : сьогодні вже й у школу не пішов.
І із цією дрібнотою нудно… ».
Здається, небагато й сказано.
Але придивитеся, як виразно окреслюється, нехай поки що й пунктиром, характер панича – «народолюба».
Михайло Старицькийз великою симпатією, любов’ю зобразив представників народу – Катерину, її матір, Дмитра.
У їхніх образах показані такому властивому українському народу риси, як щиросердечна краса, щирість, співпереживання, почуття людського достоїнства.
Насамперед такий є Катерина.
Полюбивши Михайла й повіривши в його любов, Катерина забуває про себе.
Дівчина почуває себе неровней, не вірить у своє щастя.
«Не мені судилося таке щастя!
Куди мені, бідній мужичці, бути дружиною Вашої?
Не ступити, не заговорити не вмію ; Ви взяли б собі камінь за плечі.
І люди осміють, і Бог покарає : сполучаються тільки рівні», - відповідає вона Михайлові на його слова про одруження.
(Згадаєте слова Наталки з п’єси И.
Котляревского : знайся кінь із конем, а віл з волом).
Її любов щира, глибока, віддана, Вона про Михайла думає більше, ніж про себе : згодна на всі, аби тільки той був щасливий.
Коли Катерина довідалася, що Дмитро з ножем у руках шукає Михайла, щоб помститися за її знівечену долю, іде на панський двір, щоб попередити коханого : «Дмитро вартує тебе навколо саду, навколо будинку – хоче вбити!
». Коли вже Катерина випила отруту й до неї прийшов Михайло, вона не дорікає йому, радується, що прийшов, повернувся, а виходить, любить : «Плакати більше не буду… Не засмучу тебе сльозою!
Я така щаслива, така щаслива, що ти поруч із мною…».
Катерина дуже любить свою матір, усіляко піклується про неї.
У своєму горі, своїй ганьбі переживає за неї більше, ніж за себе.
Так само зі співчуттям і розумінням ставиться до Дмитра, бажає йому щастя, почуває свою провину перед ним, тому що не може його полюбити.
Образ Катерини коштує в ряді кращих образів дівчин з народу в добутках Т.
Шевченко, И.
Котляревского, И.
Франко, Б.
Грінченко.
Стара Дзвонариха, мати Катерини – типовий образ української селянки.
Вона добра, працьовита, любить дочка й бажає їй щастя, що бачить у подружнім житті із Дмитром.
Дзвонариха строго дотримується норм народної моралі в поглядах на дівочу честь, уважає ганьба найбільшим гріхом, тим більше, що полюбила Катерина панича.
Мати, як і батьки Шевченковой Катерини, проклинає дочка страшними прокльонами, а сама божеволіє.
Досить чітко й виразно зображений образ Дмитра.