Українська література | 1 - 4 классы
Снігуроньчина пісня продовження.
Сіроманец продовження казки?
Сіроманец продовження казки.
Продовження оповідання Запорожці?
Продовження оповідання Запорожці.
Продовження твору усмішка бредбері?
Продовження твору усмішка бредбері.
Продовження до твору Кайдешева сімя?
Продовження до твору Кайдешева сімя.
Продовження до поемы эвшан зилля?
Продовження до поемы эвшан зилля.
Чому казка має таку назву снігуроньчина пісня?
Чому казка має таку назву снігуроньчина пісня.
Продовження оповідання"Лумпумчик"?
Продовження оповідання"Лумпумчик".
Визнач настрій казки Снігуроньчина пісня?
Визнач настрій казки Снігуроньчина пісня.
Продовження казки говорюща риба?
Продовження казки говорюща риба.
Написати продовження до "Казки про яян"?
Написати продовження до "Казки про яян".
Вы перешли к вопросу Снігуроньчина пісня продовження?. Он относится к категории Українська література, для 1 - 4 классов. Здесь размещен ответ по заданным параметрам. Если этот вариант ответа не полностью вас удовлетворяет, то с помощью автоматического умного поиска можно найти другие вопросы по этой же теме, в категории Українська література. В случае если ответы на похожие вопросы не раскрывают в полном объеме необходимую информацию, то воспользуйтесь кнопкой в верхней части сайта и сформулируйте свой вопрос иначе. Также на этой странице вы сможете ознакомиться с вариантами ответов пользователей.
Поснідавши, Гнат узяв сокиру і подався на двір.
Займався пишний січневий ранок.
Золотий промінь сонця перелинув зі сходу на захід, і вершечки синіх хмар зайнялись червоним полум’ям.
Сонце, мов здорова червона діжа, випливало з - за краю землі та обгорталось блискучими хмарками, що спалахнули від сонячного проміння, мов солома від вогню.
Гнат оглянув хуру дров, що привіз учора з лісу, і заходився рубати їх.
Стук сокири по сухому дереву далеко котився в рожевому морозному повітрі… Помивши посуду після обіду та поприбиравши в хаті, Настя сіла на лаві під вікном вишивати сорочку й закинула на шию червону та чорну заполоч.
Біле шитво вкрило її коліна.
Настя взялась до роботи та ще раз глянула на хату.
В хаті було чисто та гарно, як у квітничку.
З білих стін дивились гарні боги, заквітчані сухим зіллям, обвішані рушниками.
Чепурний комин білів, аж сяяв.
Долівка була гладенька та жовта, як віск.
Веселий ранішній промінь грав на полив’яних мисках, що стояли в миснику, ушиковані, як військо.
Настя любила свою веселу, теплу хату.
В сій маленькій хатині зазнала вона щастя.