Українська література | 5 - 9 классы
Міні твір на тему Яке значення маюоть для мене мають національні звичаї та традиції".
Помогите пожалуйста?
Помогите пожалуйста!
Яке значення для мене мають національні звичаї й традиції?
(Какое значение для меня имеют национальные обычаи и традиции?
).
Яка роль книги у сучасному житті?
Яка роль книги у сучасному житті?
Міні твір.
Твір на тему "Мої сімейні традиції"?
Твір на тему "Мої сімейні традиції".
Які звичаї і традиції є в творі Стельмаха "Гуси - лебеді летять"?
Які звичаї і традиції є в творі Стельмаха "Гуси - лебеді летять"?
Допоможіть?
Допоможіть!
Потрібен твір на тему "Яке значення мають фантазія і уява в житті творчої людини?
". Терміново!
Звичаї, традиції, свята українського народу?
Звичаї, традиції, свята українського народу.
Міні - твір на тему весна в полі?
Міні - твір на тему весна в полі.
Про які звичаї та традиції йдеться у повісті "гуси - лебеді летять"?
Про які звичаї та традиції йдеться у повісті "гуси - лебеді летять".
Виписати звичаї традиції з твору гуси лебеді летять?
Виписати звичаї традиції з твору гуси лебеді летять.
Міні - твір на тему "значення грошей в моєму житті"?
Міні - твір на тему "значення грошей в моєму житті".
На этой странице находится вопрос Міні твір на тему Яке значення маюоть для мене мають національні звичаї та традиції"?. Здесь же – ответы на него, и похожие вопросы в категории Українська література, которые можно найти с помощью простой в использовании поисковой системы. Уровень сложности вопроса соответствует уровню подготовки учащихся 5 - 9 классов. В комментариях, оставленных ниже, ознакомьтесь с вариантами ответов посетителей страницы. С ними можно обсудить тему вопроса в режиме on-line. Если ни один из предложенных ответов не устраивает, сформулируйте новый вопрос в поисковой строке, расположенной вверху, и нажмите кнопку.
Наш народ має багату культуру, величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями.
З прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо способу життя.
Вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі, адже в них - світовідчуття та світосприймання нашого народу.
У них пояснюються та обґрунтовуються взаємини між людьми, цінність духовної культури окремої людини і народу взагалі.
Дуже тісно народна творчість пов'язана із звичаями, що являють собою закони, якими українці керувались щоденно.
Як і рідна мова, звичаї об'єднують людей в один народ.
Того, хто забуває звичаї, карають Бог і люди, а, за українським повір'ям, у батьків, що не дотримуються звичаїв, народжуються діти, які стають вовкулаками.
Дохристиянські звичаї гармонійно переплелися з релігійними, утворивши обряди, які ми маємо на сьогодні : колись Різдво припадало на свято зимового повороту сонця, вісника врожаю та щастя, про що й співається у колядках.
У них переплелися мотиви хліборобські, військові, казково - фантастичні, весільні та біблійно - релігійні.
Обряди охоплюють все життя людини від народження до смерті (пологи, запросини баби - повитухи, відвідини новонародженого та породіллі, хрестини, дівування, заручини, весілля, поховання) ; всі сфери людської діяльності та сільського господарства (заклик весни, веснянки, перша борозна, зажинки, жнива, обжинки, Спас).
Сімейне життя традиційно супроводжувалось різноманітними обрядами та ритуалами, які в образно - символічній формі визначали певні етапи життя та розвитку, а весілля являло собою справжню народну драму, до якої включались ігрові дії, танці, співи, музика.
Народження дитини завжди було визначною подією в житті родини, адже за народним уявленням "хата з дітьми - базар, а без них цвинтар".
Вагітну жінку не можна було лаяти та ображати.
Їй слід було якомога довше приховувати вагітність, щоб ніхто не знав і не врік, щоб не тяжко було родити.
Аби дитина була здоровою, до першої купелі лили свячену воду.
Дівчаткам додавали меду, молока та квітів, щоб були гарними, а хлопчикам - дев'ясилу, щоб росли здоровими та дужими.
Новонароджену, а особливо хвору чи кволу дитину, треба було якнайшвидше охрестити.
У церковному обряді хрещення на перший план виступають хрещені батьки, ролі яких надавали особливого значення.
Вони шанувалися як близькі родичі і були для хрещеника другими батьками, бо мали за обов'язок опікуватися дитиною, брати участь у її вихованні, допомагати у скрутну хвилину.
Хресні мали бути хрещеними та перебувати у церковному шлюбі.
Після хрещення до хати сходились родичі та сусіди.
Не можна було приходити з порожніми руками.
Говорячи про сімейні звичаї українців, слід згадати про приймац - тво, яке було традиційним явищем сімейних відносин та полягало у переході чоловіка до батьків дружини, якщо в цьому була необхідність.
За приймаків також вважались посиновлені сироти.
Досить довго на Україні побутував звичай побратимства (посе - стринства) - духовного споріднення та взаємодопомоги.
Цей звичай сягає корінням чи не скіфських часів.
Зазвичай браталися у присутності односельців.
Побратимами найчастіше були люди одинокі.
Цей обряд забезпечував допомогу в скрутну годину і прирівнював побратимів до кровних родичів.
Багатющий скарб звичаїв нашого народу ми отримали в спадок і мусимо зберегти його та, нічого не втративши, передати нашим дітям, щоб не перервався зв'язок поколінь, щоб зберегти генетичну пам'ять нашого народу.