Українська література | 1 - 4 классы
Допоможить будь ласка : Склади казку про яблуньку, ДМИТРА ПАВЛИЧКО у якій вона розповідає про те, що трапилося.
".
Придумати продовження до казки хуха моховинка допоможіть будь ласка?
Придумати продовження до казки хуха моховинка допоможіть будь ласка!
11111.
Допоможіть будь ласка ?
Допоможіть будь ласка !
Складіть казку про лиса Микиту !
Будь ласка !
Мені дуже треба.
Слова які в сучасній мові вже не вживаються?
Слова які в сучасній мові вже не вживаються.
Пояснити їх лексичне значення допоможить будь ласка.
Будь ласка напишить план казки "Збентежена вечеря"?
Будь ласка напишить план казки "Збентежена вечеря".
Придумати продовження до казки хуха моховинка допоможіть будь ласка?
Придумати продовження до казки хуха моховинка допоможіть будь ласка!
11111.
Составьте будь ласка казку ?
Составьте будь ласка казку !
Розповідь про біографію Дмитра Павличко?
Розповідь про біографію Дмитра Павличко.
Чи можно вiрш Гном назвати казкою?
Чи можно вiрш Гном назвати казкою?
Чому?
Дмитро Павличко.
План розповіді казки Пригоди Піннокіо (будь ласка на українській мові)?
План розповіді казки Пригоди Піннокіо (будь ласка на українській мові).
Скласти план до казки Сіроманець будь ласка)?
Скласти план до казки Сіроманець будь ласка).
На этой странице вы найдете ответ на вопрос Допоможить будь ласка : Склади казку про яблуньку, ДМИТРА ПАВЛИЧКО у якій вона розповідає про те, що трапилося?. Вопрос соответствует категории Українська література и уровню подготовки учащихся 1 - 4 классов классов. Если ответ полностью не удовлетворяет критериям поиска, ниже можно ознакомиться с вариантами ответов других посетителей страницы или обсудить с ними интересующую тему. Здесь также можно воспользоваться «умным поиском», который покажет аналогичные вопросы в этой категории. Если ни один из предложенных ответов не подходит, попробуйте самостоятельно сформулировать вопрос иначе, нажав кнопку вверху страницы.
На узліссі, біля рову, де дідусь мій пас корову, кучеряве, як вільце, зеленіло деревце.
І зайчатко, і лисичка називали його — дичка, і колись давно - давно липам скаржилось воно : — Чом я дике?
Я не дике!
Скоро виросту велике.
Нині зовсім невеличке п’ю водичку од кринички, що прозора наче скло… Із зернятка я зросло.
Ось довкола ліс буя… Може, кленом стану я, може, дубом в лісі скраю, ще не відаю, не знаю…Тут при нім зайчатко стало, подивилося й сказало : — Ти із яблука, що впало.
До землі вчепилось ти, щоб під дощиком рости.
Через років сім чи вісім станеш яблунею в лісі!
Засміялись лопухи : — Хі - хі - хі!
Хи - хи - хи!
З неї яблуні не буде, бо затопчуть її люди.
Якщо й вродить якийсь плід, то заглушить його глід!
Але йшов узліссям дід.
З корячка води напився і на дичку задивився : «Непомітна, невеличка, але яблунька, хоч дичка.
В бур’янах густих вона, але в корені міцна…»Вирвав дід скрізь лопухи і сказав : — Роздивляйсь зелені сни, а пізніше, восени, я візьму тебе в мій сад, де порічки й виноград, де квітує все зелене, — станеш щепою у мене!
І коли зжовтів весь ліс, деревце дідусь приніс до господи й посадив і довкіл обгородив, щоб не сміли зайченята взимку яблуньку чухрати.
А на весну залюбки прищепив дідусь бруньки з яблунь тих, що вже великі, що культурні, а не дикі… Й деревце розвеселилось, шовком - цвітом рясно вкрилось.
І зросла, як дід хотів, яблуня семи сортів.
Дозрівали на осонні білі яблука й червоні.
От і казка невеличка вам про яблуню, про Дичку.