Українська література | 5 - 9 классы
Надо срочно твір на тему Морально - етичні уроки доброти у повісті Г.
Тютюника Климко.
План до твору климко Г?
План до твору климко Г.
Тютюник срочно.
Укр. лит : твір - роздум із теми " Доброта і чуйність у людському житті" (за повістю Григіра Тютюнника "Климко")?
Укр. лит : твір - роздум із теми " Доброта і чуйність у людському житті" (за повістю Григіра Тютюнника "Климко").
Прошу вас срочно нужно?
Прошу вас срочно нужно!
Твір миниатюра.
Григір Тютюнник Климко 1.
Уроки доброти и милосерддя в моэму житі 2.
Найвищий прояв любові самопожертва.
Характеристика образу Климка з повісті Климко?
Характеристика образу Климка з повісті Климко.
Обаз климка Григира тютюника?
Обаз климка Григира тютюника.
Лист до климка з повісті климко?
Лист до климка з повісті климко.
Нужно придумать концовку к повести " Климко" Григір Тютюник?
Нужно придумать концовку к повести " Климко" Григір Тютюник.
План до твору Климко Г?
План до твору Климко Г.
Тютюник.
Характеристика Климка ( Григір Тютюник)?
Характеристика Климка ( Григір Тютюник).
Негативні риси климка та його матері в повісті "Климко"?
Негативні риси климка та його матері в повісті "Климко".
На этой странице находится вопрос Надо срочно твір на тему Морально - етичні уроки доброти у повісті Г?, относящийся к категории Українська література. По уровню сложности данный вопрос соответствует знаниям учащихся 5 - 9 классов. Здесь вы найдете правильный ответ, сможете обсудить и сверить свой вариант ответа с мнениями пользователями сайта. С помощью автоматического поиска на этой же странице можно найти похожие вопросы и ответы на них в категории Українська література. Если ответы вызывают сомнение, сформулируйте вопрос иначе. Для этого нажмите кнопку вверху.
Повiсть Григора Тютюнника Климко переносить читача у тяжкi часи
фашистськоï окупацiï Украïни, вiдкриваючи дещо призабуту
сторiнку нашоï iсторiï.
Головний герой твору Климко — це
хлопчик, що йде за багато кiлометрiв про сiль, щоб потiм продати
ïï та врятувати вiд голоду улюблену вчительку з донькою -
немовлям i себе з другом.
Климко вiдважно йде дорогами вiйни, сповненими небезпек, перемагаючи в
собi страх, перемагаючи iнколи фiзичне безсилля та хворобу.
За вiком вiн
був нашим однолiтком, тому так боляче вiдчуваєш серцем усi його
страждання, вражаєшся його витримцi i недитячiй мудростi.
А ще,
здається, неначе примiряєш на себе ту важку подорож Климка i
вчишся у нього рiшучостi та милосердю .
Це милосердя беззахисних дiтей вiйни стало головною темою повiстi.
Автор
розповiдає про зустрiч на базарi Климка та Зульфата зi своєю
вчителькою, яка з малою дитиною опинилася в безвиходi.
З цього часу у
друзiв зявилося благородне бажання допомогти ïй, i вони беруть на
своï слабкi плечi усi турботи про Наталю Михайлiвну з Олею, стають
ïх опорою.
Саме опiкуючись ïх життям у першу чергу,
вирушає юний герой новели Климко у далеку дорогу, Климко з шевцем
рятує пiд час облоги на базарi незнайому дiвчину вiд Нiмеччини,
хоч мiг розплатитися за це життям.
I ми розумiємо, що справжнi
люди залишаються людьми навiть в екстремальних ситуацiях, виявляючи
спiвчуття й милосердя до iнших.
Пiзнiше ми бачимо Климка пiд час перебування у тiтки Марини, яка
виходжувала його в гарячцi i хотiла навiть залишити в себе всиновити.
Але хлопчик, хоч йому i подобалося у доброï жiнки, не погодився, бо
вiдчував вiдповiдальнiсть за життя дорогих йому людей.
Менi
здається, що у цьому епiзодi дуже виразно показується
доброта i самовiдданiсть людськоï душi моïх спiввiтчизникiв -
украïнцiв.
Та найважливiшим, на мiй погляд, є заключний епiзод новели
повернення Климка з торбиною солi на станцiю, допомога радянському
полоненому i смерть хлопчика.
Пiсля небезпечноï дороги, пiсля
важких випробувань, сповнений радiстю, повертався назад Климко з
дорогоцiнною сiллю.
I тут пiдстерегла хлопчика невблаганна смерть, як
пiдстерiгала вона на тих воєнних дорогах багатьох його ровесникiв.
Та навiть у цю судну годину Климко постає людиною, що дбає
не про себе, а про iнших.
Забувши про небезпеку, вiн показує
радянському полоненому воïну, куди втiкати.
Тут i скосила його
черга з нiмецького автомата : Вiн упявся пальцями в дiжурку на грудях,
тихо ойкнув i впав.
А з пробитого мiшка тоненькою цiвкою потекла на
дорогу сiль.
Перед очима ще довго стоïть ця цiвочка солi, а серце заповняє
безмежна туга i любов до хлопчика з безкорисливою, милосердною i
вiдчайдушною душею, що жила для добра.
Любов до всiх дiтей вiйни, якi
виявляли таке милосердя, яке й дорослим iнколи було не до снаги.