Українська література | 5 - 9 классы
Цитатна характеристика брюховецького.
Цитати до характеристики образу брюховецького чорна рада)?
Цитати до характеристики образу брюховецького чорна рада)?
Телль цитатна характеристика?
Телль цитатна характеристика.
Цитатна характеристика Климка?
Цитатна характеристика Климка.
Допоможіть будь ласка , цитатна характеристика образів Якима Сомка та Івана Брюховецького за романом П?
Допоможіть будь ласка , цитатна характеристика образів Якима Сомка та Івана Брюховецького за романом П.
Куліша «Чорна рада».
Cкласти план порівняльної характеристики Я?
Cкласти план порівняльної характеристики Я.
Сомка та І.
Брюховецького.
Цитатна характеристика Ивана Брюховецького з романа "Чорна Рада"?
Цитатна характеристика Ивана Брюховецького з романа "Чорна Рада".
Цитати до характеристики Сомка та Брюховецького "Чорна рада"?
Цитати до характеристики Сомка та Брюховецького "Чорна рада".
Цитатна характеристика Роксоляни?
Цитатна характеристика Роксоляни.
Цитатна характеристика Кайдашихи?
Цитатна характеристика Кайдашихи.
Цитатна характеристика Омелька Кайдаша?
Цитатна характеристика Омелька Кайдаша.
Вы находитесь на странице вопроса Цитатна характеристика брюховецького? из категории Українська література. Уровень сложности вопроса рассчитан на учащихся 5 - 9 классов. На странице можно узнать правильный ответ, сверить его со своим вариантом и обсудить возможные версии с другими пользователями сайта посредством обратной связи. Если ответ вызывает сомнения или покажется вам неполным, для проверки найдите ответы на аналогичные вопросы по теме в этой же категории, или создайте новый вопрос, используя ключевые слова: введите вопрос в поисковую строку, нажав кнопку в верхней части страницы.
Іванець Брюховецький
"Васюта хоче собіі гетьманства і не слухає Сомка - гетьмана, а запорожці собі гетьманом Брюховецького зовуть.
Іванець був собі не значний товариш, да за свою щиру службу старому Хмельницькому мав велику в його повагу і шанобу.
Бувало, проживаєш у гетьманському дворі, то й чуєш : «Коханий Іванець!
Іванець, друже мій єдиний'» — озветься до його під веселий час, за чаркою.
«Держись, Юру, — каже, бувало, синові, — держись Іванцевої ради, як не буде мене на світі : він тебе не ошукає».
От Юрусь і державсь його ради, і вже було, що скаже Іванець, те й свято.
Мабуть, нечистий напутив його.
Почав гроші збирати, почав усякому годити, почав прохати уряду в гетьмана.
Той і настановив його хорунжим.
Як же ото Юрусь не зміг держатись на гетьманстві да пішов у ченці, так Іванець, маючи в себе од усіх льохів гетьманських ключі, підчистив щире срібло, скілько його там осталось, да й махнув на Запорожжє.
А там як сипнув грішми, так запорожці за ним роєм : «Іван Мартинович!
Іван Мартинович!
» А він, ледачий, з усіма обнімається, да братається, да горілкою поїть.
Запорожці так собі його вподобали, що зозвали раду, да й бух Іванця кошовим.
Тепер уже він Іван Мартинович Брюховецький.
Ні на що славне Запорожжє, коли такі гетьмани настали!
".