Українська література | 5 - 9 классы
Твір роздум на тему для чого пам'ятати минуле.
Твір на тему для чого каятись?
Твір на тему для чого каятись.
Твір роздум про сучасне і минуле "заповіді наших предків"?
Твір роздум про сучасне і минуле "заповіді наших предків".
Чого я чекаю від літніх канікул твір - роздум?
Чого я чекаю від літніх канікул твір - роздум.
Подскажите пожалуйста, может кто - то сталкивался?
Подскажите пожалуйста, может кто - то сталкивался.
Твір - роздум на тему" Щоб сміливо йти в майбутнє, треба знати минуле".
Твир роздум на тему чому мы повинни памьятати минуле нашого народу?
Твир роздум на тему чому мы повинни памьятати минуле нашого народу.
Твір - роздум "Для чого людині потрібна сім, я"р?
Твір - роздум "Для чого людині потрібна сім, я"р.
Написати твір - роздум на тему "Для чого людині сміх?
Написати твір - роздум на тему "Для чого людині сміх?
".
До чого може призвести прагнення людини до наживи?
До чого може призвести прагнення людини до наживи.
Мои роздуми над п°есою "Сто тисяч" твір роздум.
Твір на тему Чого нас вчить твір Джури козака Швайки?
Твір на тему Чого нас вчить твір Джури козака Швайки?
Твір - роздум для чого ми маємо знати минуле нашого народу?
Твір - роздум для чого ми маємо знати минуле нашого народу.
Вы открыли страницу вопроса Твір роздум на тему для чого пам'ятати минуле?. Он относится к категории Українська література. Уровень сложности вопроса – для учащихся 5 - 9 классов. Удобный и простой интерфейс сайта поможет найти максимально исчерпывающие ответы по интересующей теме. Чтобы получить наиболее развернутый ответ, можно просмотреть другие, похожие вопросы в категории Українська література, воспользовавшись поисковой системой, или ознакомиться с ответами других пользователей. Для расширения границ поиска создайте новый вопрос, используя ключевые слова. Введите его в строку, нажав кнопку вверху.
Наша пам’ять - - дивовижний інструмент.
Дещо ми забуваємо майже одразу, а дещо впивається в нашу душу настільки глибоко, що позабути це здається неможливим.
Ми кажемо : «я не забуду цього ніколи» насправді не знаючи, чи не зітре якась майбутня подія попередньої.
І не тому, що людина така забудькувата істота, а тому що тут спрацьовує одвічний закон : ми віримо лиш у те, в що хочемо вірити ; ми пам’ятаємо лише те, що хочемо пам’ятати.
І нема тут несправедливості, не звинуватиш тут когось у байдужості - - є лише людська пам’ять, яка не може тримати у собі все, як не крути.
Нам легше забути, ніж пам’ятати.
Особливо, якщо це стосується чогось нам непотрібного, можливо, навіть ганебного, бо в кожного свої скелети у шафі.
Наше минуле - - це досвід.
Досвід, який ти переймаєш у своїх батьків, дідів, у свого народу.
І якби ми не мали цього досвіду, то жити б змогли без помилок.
Хіба таке можливо?
Ні. Не були б зроблені тисячі відкриттів, бо вчені - сучасники не мали б інформації від своїх попередників, ми б не мали звичаїв, традицій, менталітету, форм поведідінки.
Ми б не мали історії!
А як писав О.
Довженко : «Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців».
)).