Українська література | 1 - 4 классы
Яку людину вважають дисциплінованою?
Твір на тему "Як стати справжньою людиною?
Твір на тему "Як стати справжньою людиною?
".
Якою мае бути людина твир?
Якою мае бути людина твир.
Яка роль краси в житті людини?
Яка роль краси в житті людини?
Якою повинна бути справжня людина?
Якою повинна бути справжня людина?
Яку людину можна назвати патриотов?
Яку людину можна назвати патриотов?
Твір на тему людина якою я горджусь?
Твір на тему людина якою я горджусь.
Як ти вважаеш, яку людину можна назвати патріотом?
Як ти вважаеш, яку людину можна назвати патріотом?
У чому може проявлятися патріотизм людини?
Яку людину можна вважати щасливою?
Яку людину можна вважати щасливою?
Твір Яку людину можна назвати красивою?
Твір Яку людину можна назвати красивою.
Яку людину називають Вихованою?
Яку людину називають Вихованою?
На этой странице сайта вы найдете ответы на вопрос Яку людину вважають дисциплінованою?, относящийся к категории Українська література. Сложность вопроса соответствует базовым знаниям учеников 1 - 4 классов. Для получения дополнительной информации найдите другие вопросы, относящимися к данной тематике, с помощью поисковой системы. Или сформулируйте новый вопрос: нажмите кнопку вверху страницы, и задайте нужный запрос с помощью ключевых слов, отвечающих вашим критериям. Общайтесь с посетителями страницы, обсуждайте тему. Возможно, их ответы помогут найти нужную информацию.
Людина створила культуру, а культура – людину.
Особистість реалізується в культурі думки, культурі праці й культурі мови.
Культура – це не тільки все те, що створене руками й розумом людини, а й вироблений упродовж століть спосіб суспільного поводження, що виражається в народних звичаях, віруваннях, у ставленні людей до співвітчизників, до праці, до рідної мови.
Я вважаю, що чим міцніші зв’язки людини з культурою свого народу, тим більше можна сподіватися від неї як від громадянина, свідомого творця матеріальних і духовних благ, патріота й інтернаціоналіста.
Дуже часто про людину кажуть, що вона культурна або навпаки.
Кожен по - своєму оцінює іншого, спираючись на власне розуміння поняття культури.
На мою думку, культурна людина – це людина, яка дотримується загальноприйнятих норм поведінки : ввічлива, пунктуальна, чуйна, готова прийти на допомогу.
Разом з тим, культуру неможливо уявити без уміння спілкуватися, дотримуватися норм етикету.
В народі кажуть : по одягу людину аустрічають, а по розуму проводжають.
Тобто, перше враження про нас складається з одягу.
Як приємно спостерігати за людиною, яка зі смаком одягнена!
Ви скажете, що на це потрібні великі кошти?
Гадаю, це не завжди так.
Вміння одягатися за гроші не купиш.
Я часто бачу на аулиці людей, одягнених, наче “з інкубатора”, хоча їхнє вбрання та речі є досить дорогими.
Та найприкріше, коли елегантна пані, наче перлами, сипле брутальними словами.
Враз забувається, у що вона одягнена, а брудний потік ще довго лунає у вухах перехожих.
Людина живе між людьми і тому не має права забувати про дотримання норм поведінки у суспільстві.
Цьому треба вчитися все життя.
Закінчуючи школу, усвідомила, як добре було мені побіля моїх друзів, розуміти їх, бачити в їхніх очах складний духовний світ – радість, горе, біду, нещастя.
Тепер мені шкода, що ми розлучаємось.
Що ж візьму в життєву дорогу з рідної школи, які риси культурної людини виховали в мені вчителі?
Насамперед, я вважаю, що до основних критеріїв культурної людини входить активне володіння рідною мовою.
Саме це вказує на приналежність до української нації.
“Без мови нашої, юначе, й народу нашого нема” (В.
Сосюра).
Рівень розвитку рідної мови, на мою думку, відображає рівень духовного розвитку нації : словник – це те, що нація знає про світ, а граматика – це те, як вона про цей світ говорить.
Мене навчили в школі знати і словник, і граматику, берегти і примножувати багатства рідної мови.
Я твердо усвідомила, що це є моїм обов’язком, бо людина, яка не розуміє значення рідної мови, віддаляє себе від культурно - історичного досвіду і досягнень свого народу, його культурно - духовних надбань.
Я дуже вдячна вчителям за те, що навчили мене розрізняти щедрість і скнарість, справжнє багатство душі й убогість, а також дивитися на речі реально.
Я скромна, вмію жаліти і співчувати, берегти і оберігати, вмію побачити за фальшивою позолотою справжню людську цінність і повновартість.
Вдячна тим однокласникам, які мене підтримували, бо це був шанс рухатися в напрямку до досконалості, а коли вони докоряли або осуджували, то також вчили мене – бути кращою, добрішою, мудрішою.
Скромність допомагає оберігати себе й інших від зухвальства, несправедливості, надокучливості.
Я дуже люблю і шаную своїх батьків, бо тільки вони дали мені життя, сформували мене як людину, навчили віри у Бога, дотримуватися наших звичаїв і традицій, зберігати нашу культуру.
Але мені ще дуже багато сходинок необхідно подолати, щоб стати культурною людиною.
Це, насамперед, глибше вивчити історичні і мистецькі цінності, опанувати ще бодай дві іноземні мови, щоб ознайомитися з життям інших народів.
Мені треба ще дуже багато вчитися, щоб бути культурною людиною.