Українська література | 5 - 9 классы
Лист у жартівливому тоні головному героєві оповідання скарб.
План до образу Тоні та Юрка (оповідання Євгена Гуцало сім'я дикої качки)?
План до образу Тоні та Юрка (оповідання Євгена Гуцало сім'я дикої качки).
Лист літературному героєві Льонці В?
Лист літературному героєві Льонці В.
Близнець.
Чого мене навчило оповідання Скарб Олеска Стороженка?
Чого мене навчило оповідання Скарб Олеска Стороженка.
План до оповідання стороженко скарб?
План до оповідання стороженко скарб.
Як ви розумієте мораль оповідання в творі "скарб"?
Як ви розумієте мораль оповідання в творі "скарб".
Написати невеликого листа у жартівливому тоні головному героєві оповідання "Скарб" висловивши у ньому свої побажання щодо поліпшення способу його життя?
Написати невеликого листа у жартівливому тоні головному героєві оповідання "Скарб" висловивши у ньому свої побажання щодо поліпшення способу його життя.
Написати невеликого листа у жартівливому тоні головному героєві оповідання "Скарб" висловивши у ньому свої побажання щодо поліпшення способу його життя?
Написати невеликого листа у жартівливому тоні головному героєві оповідання "Скарб" висловивши у ньому свої побажання щодо поліпшення способу його життя.
Головная думка поэмы Скитський скарб?
Головная думка поэмы Скитський скарб.
Визначте головних і другорядних героїв оповідання Скарб?
Визначте головних і другорядних героїв оповідання Скарб.
Твір на тему найбільший скарб у житті людини за оповіданням Олекси СтороженкоСкарб?
Твір на тему найбільший скарб у житті людини за оповіданням Олекси Стороженко
Скарб.
Вопрос Лист у жартівливому тоні головному героєві оповідання скарб?, расположенный на этой странице сайта, относится к категории Українська література и соответствует программе для 5 - 9 классов. Если ответ не удовлетворяет в полной мере, найдите с помощью автоматического поиска похожие вопросы, из этой же категории, или сформулируйте вопрос по-своему. Для этого ключевые фразы введите в строку поиска, нажав на кнопку, расположенную вверху страницы. Воспользуйтесь также подсказками посетителей, оставившими комментарии под вопросом.
Олекса Стороженко, за словами Івана Франка,
талановитий оповідач, що добре володіє українською мовою.
В оповіданні
«Скарб» письменник використав український фольклор, поєднав фантастичні
елементи з реалістичним зображенням селянського побуту, гумористично
зобразив головного героя.
Павлусь, єдиний син у родині, ріс зманіженим,
залюбленим матір’ю.
Узимку й восени вона не випускала його з хати, щоб
не замерз, навесні і влітку — щоб сонце не напекло голову.
Бачачи, що
син нічого не вміє робити, батько журився : «Що з ним станеться, як ми
помремо?
»
Мати мала рацію, коли говорила : «Як Бог милосердний
пошле йому щастя, то без нас житиме ще лучче, як теперечки».
Після
смерті батьків за Павлусем наглядали наймит і наймичка.
І хоча він уже й
парубком став, а все чекав, коли хтось за нього зробить.
«Павлусь за
весь день і пари з рота не пустить ; хоч би часом чого і схотів, вже не
попросить : якось йому і слово важко вимовити».
І на вечорниці йому йти не хотілося, і скарб шукати
відмовився, бо звик лише їсти та спати.
За це прозвали його Лежнем.
Навіть грушу зірвати не міг : «Бісові груші, — пробубнить, — які спілі, і
над самісінькою головою висять, і ні одна ж то не впаде у рот».
А
потрусити дерево — важко.
У селі Павлуся вважали щасливим : нічого не робить, а
все має.
«Сказано : як кому Бог дасть щастя, то не треба йому й рідної
матері, не треба і скарбу шукати, сам скарб його знайде».
І хоча люди
заздрили Павлусеві, жити так, як він, не хотіли.
Думаю, що щасливим не
був і Павлусь.
Олекса Стороженко, за словами Івана Франка, талановитий оповідач, що
добре володіє українською мовою.
В оповіданні «Скарб» письменник
використав український фольклор, поєднав фантастичні елементи з
реалістичним зображенням селянського побуту, гумористично зобразив
головного героя.
Павлусь, єдиний син у родині, ріс зманіженим, залюбленим
матір’ю.
Узимку й восени вона не випускала його з хати, щоб не замерз,
навесні і влітку — щоб сонце не напекло голову.
Бачачи, що син нічого не
вміє робити, батько журився : «Що з ним станеться, як ми помремо?
»Мати
мала рацію, коли говорила : «Як Бог милосердний пошле йому щастя, то без
нас житиме ще лучче, як теперечки».
Після смерті батьків за Павлусем
наглядали наймит і наймичка.
І хоча він уже й парубком став, а все
чекав, коли хтось за нього зробить.
«Павлусь за весь день і пари з рота
не пустить ; хоч би часом чого і схотів, вже не попросить : якось йому і
слово важко вимовити».
І на вечорниці йому йти не хотілося, і скарб
шукати відмовився, бо звик лише їсти та спати.
За це прозвали його
Лежнем.
Навіть грушу зірвати не міг : «Бісові груші, — пробубнить, — які
спілі, і над самісінькою головою висять, і ні одна ж то не впаде у рот».
А потрусити дерево — важко.
У селі Павлуся вважали щасливим : нічого не
робить, а все має.
«Сказано : як кому Бог дасть щастя, то не треба йому й
рідної матері, не треба і скарбу шукати, сам скарб його знайде».
І хоча
люди заздрили Павлусеві, жити так, як він, не хотіли.
Думаю, що
щасливим не був і Павлусь.