Українська література | 10 - 11 классы
Мої враження від новели Кафки "Перевтілення".
Мої враження від головного героя оповідання маленький горбань?
Мої враження від головного героя оповідання маленький горбань.
Твір на тему" мої враження від прочитаного роману Багряного " Тигралалова"?
Твір на тему" мої враження від прочитаного роману Багряного " Тигралалова".
Мої враження від кіноповісті О?
Мої враження від кіноповісті О.
Довженка , , Україна в огні".
Мої враження від прочитаних творів В?
Мої враження від прочитаних творів В.
Нестайка.
)))будь ласка мені на звтра.
Мої враження від твору Камінний хрест?
Мої враження від твору Камінний хрест.
Мої враження від календарно обрядових пісень?
Мої враження від календарно обрядових пісень.
Письмовий твір Мої враження від прочитаного твору "серце григорія косинки?
Письмовий твір Мої враження від прочитаного твору "серце григорія косинки.
Мої враження від поезії Ірини Жиленко?
Мої враження від поезії Ірини Жиленко.
Мої враження від непрочитаної повісті "Коимко"?
Мої враження від непрочитаної повісті "Коимко".
Твір на тему мої враження від твору о?
Твір на тему мої враження від твору о.
Гріна пурпурові вітрила та роздуми над ним.
Вы перешли к вопросу Мої враження від новели Кафки "Перевтілення"?. Он относится к категории Українська література, для 10 - 11 классов. Здесь размещен ответ по заданным параметрам. Если этот вариант ответа не полностью вас удовлетворяет, то с помощью автоматического умного поиска можно найти другие вопросы по этой же теме, в категории Українська література. В случае если ответы на похожие вопросы не раскрывают в полном объеме необходимую информацию, то воспользуйтесь кнопкой в верхней части сайта и сформулируйте свой вопрос иначе. Также на этой странице вы сможете ознакомиться с вариантами ответов пользователей.
Тема твору Конвульсії й загибель «маленької людини» у мережах знеособлених, відчужених сил.
»Перетворення» я прочитала вперше до того, як ми почали вивчати творчість Франса Кафки.
Не приховуватиму, мене трохи вразив сюжет його добутку.
Щось подібне я зустрічала, мені здається, тільки один раз, коли зштовхнулася із творчістю Едгара По.
І на мене зробило враження не стільки саме перетворення, скільки подробиці, з якими автор описав його.
Йому вдалося настільки точно передати відчуття героя, його почуття, його поводження, що я змогла представити себе в ролі дивовижної комахи.
Жах, кошмар, у який перетворилася його колись тихе й спокійне життя, пройшли перед моїми очами, як кінострічка заворожливого фантастичного фільму.
Але є деталь, що мені не вдалося помітити при першому прочитанні новели.
Я не побачила самого головного — тієї «моралі», що намагався донести до читача письменник.
Але ж це те, із чим я й мої сучасники зіштовхуються щогодини, щохвилини.
Це трагедія «маленької людини».
Так, Грегор Замза був «маленькою людиною».
І він жив своїм «маленьким щастям».
У нього була сім’я.
У нього була сестра, що він любив і цінував.
У нього була, нарешті, ціль у житті — нагромадити грошей для того, щоб сестра надійшла в консерваторію.
Але скоїлося лихо.
Раптово, ранком звичайного дня, він усвідомив, що його, Григора, уже немає.
Вірніше, що він уже не він… І зникає все : зникає любляча сім’я, робота, ціль життя — всі, для чого він жив, за що боровся.
Він став безпомічним.
Тепер він не може заробляти гроші, не може говорити, огидно себе почуває.
Але не в цьому його трагедія.
Він залишився один, один у цілому світі, — от трагедія героя.
У кожного з нас є люди, яких ми любимо, є люди, які нас люблять, є люди, які нам необхідні і яким необхідні ми.
У Грегора Замзи теж були такі люди, але з ним трапилося нещастя, і все відвернулися від нього, Дуже важко почувати, що ти не такий, як всі, і тому навіть родичі відвертаються від тебе.
Боляче усвідомлювати, що ускладнюєш і робиш нестерпної життя близьких.
Але ще болючіше думати, що вони ненавидять тебе, не бажаючи навіть бачити потворну істоту.
От як Франс Кафка описує фізичні страждання свого героя ; «…Грегор — будь що буде — втиснувся у двері.
Одна сторона його тулуба піднялася, він навскіс ліг у проході, один його бік був зовсім поранений, на білих дверях утворилися потворні плями…».
Автор дуже докладно описав знущання батька над бідною істотою, у яке перетворився його син.
І мені здається, що, описуючи фізичний біль свого нещасного героя, письменник намагався показати його моральну катастрофу.
Я думаю, що не на двері утворилися ці «потворні плями», а в чистій душі Грегора відкрилися невиліковні рани.
І не тіло героя обливалося кров’ю, а душу, що почувала і в той же час відмовлялася зрозуміти поводження батька, сестри й матері.
Але от, нарешті, сім’язвільнилася від каменю, що обтяжував неї.
Грегор умер.
Чи було це ударом для близьких?
Чи важко було усвідомити смерть одного зі членів сім’ї?
«Ну от7 — сказав пан Замза, — тепер ми можемо подякувати Бога», — от реакція батька на повідомлення про смерті сина.
Чи нормально це?
Бездушно?
Жорстоко?
Франс Кафка досяг своєї мети.
Кожний читач задумався над цими питаннями.
І знайшов для себе єдино вірна відповідь.
Я теж знайшла його, от він : кожна людина повинен постаратися зробити хоча б кого - небудь зі своїх близьких дійсно щасливим, подбати про долю кого - небудь, крім себе.
І тоді, я вірю, менше буде на нашій планеті «маленьких людей», сліз і трагедій самітності.